Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ШУЛІКА

– …шуліка – птаха кровожерна,
ЇЇ камінням проганяй із двору,-
Мені батьки в дитинстві говорили.
А я, подумавши, гадав – нічого!
Адже вони того недобачали,
Що в день, коли буває небо синє
І білі хмари пропливають, наче
Округлі велетні бриластих скель,
Шуліка з хмари виринає нагло
І сторч летить, і падає на зайця.

За хутірцем обніжками, балками
Любив блукати я. Тоді, бувало,
Я стежив за шулікою і заздрив:
“Чом крил не маю і такого зору?
Щоб я спромігся з вишини уздріти
В степах широких зайця під кущем”.

Потому знов, задиханий, додому
Я біг і вмить, хапаючи за полу,
Питав у батька: “Чом я крил не маю?
Чому не можу досягнути хмари,
Як та шуліка?.. Чом? Чого? Чому?”
А батько дивно знизував плечима:
“Чудний ти, синку. Та вона ж хапає
Малих курчат…”

1940

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ШУЛІКА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)