Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Коли моє “вшановане ім’я”…”

Коли моє “вшановане ім’я”
Для мудрих правнуків мигне в граніті,
А з пересправ, чи твори знамениті,
Серед нащадків клацне нічия,

Чи встану з гробу до двобоїв я?
Чи розтлумачу суть буття у світі?
Якщо й не всі катрени красовиті,
То чи спасе терцетів течія?

Надгробний напис, вислови пошани,
Сполощуть хмари забуття дощем –
Не пом’януть ні метри, ні профани.

Простіть, сонети, й затамуйте щем!
Ім’я того, хто вас писав щоднини,
Нехай розмиють вічности краплини.

1988

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

“Коли моє “вшановане ім’я”…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)