Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Коли відлунює твій кожен крок…”

Коли відлунює твій кожен крок
І щось таємне мариться деревам,
Ти чув сріблистий передзвін зірок
В морозну ніч у небі кришталевім?

Нехай ти сам ідеш, нехай нема
Ні хати, ні душі над берегами,
Та зорі є – тож скаржитись дарма:
Вони дзвенять у тебе під ногами.

Дзвенять у соснах і в твоїй сльозі,-
Дзвенять, неначе величальний келих;
Як бронзові дзвіночки на дузі,
Коли весілля котиться по селах.

А білі коні срібні віжки рвуть
І гривами трясуть у непокорі…
Сиди в кутку, не смій рушати в путь,
Коли не чув, як взимку дзвонять зорі.

8.ІІ.1974.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Коли відлунює твій кожен крок…” - РУДЕНКО МИКОЛА