Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Коли стану багатий, мов Крез…”

Коли стану багатий, мов Крез,
І моїх при запізнених статків
Навіть кури клювати не схочуть,
Повернусь в світанкові часи,
Що скупими були на добро.

Щонайперше, рублі золоті
Висіватиму в борозну батька.
Як нелегко її прокладає
Він на першоколгоспнім лану!..

Віко скрині обклею грошима
І засічок в малій комірчині:
Їжте, пийте, бенкети справляйте!
Ви ж бо часто бували пустими
У трудні сорокові літа.

Гарно вкрию банкнотами хату,
Що згоріла в фашистській неволі,
Чи із золота викую ночви,
Хай із стелі цівки дощові
Виграють злотодзвонно ночами,
Тільки б в голови нас не дзьобали.

І топитиму піч-ненажеру
Я минущими тими грішми,
Щоб вона дрижаків не ловила,
Коли взимку не стачить соломи…

Ними ж вистелю мамину стежку
На бурячно-пшеничне безмежжя,
Купить мама хустину барвисту,
Якщо виїде лавка на поле.

Не забуду із грошей розкласти
Теплодайне для батька багаття
У його крижаному полоні…

Та уже ж ні за які скарби
Не верну, не верну, доки й жити,
Золотої тії доброти,
Що навчила мене щедрувати.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Коли стану багатий, мов Крез…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР