“Гей-гей, сонети! Самобутні, гнівні…”
Гей-гей, сонети! Самобутні, гнівні,
Документальні, деякі й слабі,
Та не хитливі, як човни в плавбі.
Пройтися б нам на січовому рівні!
По селах пустище. Не піють півні.
Стоять посохлі бур’яни в журбі.
Міста в димах. На лісовій габі
Не пощебечуть солов’ї поспівні.
Гай-гай, сонети! З Києва в Херсон,
До Запоріжжя мчав я, автохон,
Проклявши Кремль і сталінську епоху.
Бо це в розбоях, злочинах вона,
Голодомором, смертями жахна,
Всю Україну завела до льоху.
Херсон – Олешки, 1990.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- СОНЕТ ПРО СОНЕТИ Ярославу Дорошенку Мені сонети Ваші не байдужі, Нераз до них торкаюся чолом В поривах серця, мій шляхетний друже, Коли стаю […]...
- “Роздмухавши гнівні зорі…” Роздмухавши гнівні зорі, Біблійний гуде борвій. О серце! В якому горі Забутись душі моїй? Світи – попелища храмів, Народи – […]...
- “Коли ж повториться червневе свято…” Миколі Скелі Коли ж повториться червневе свято, Що винничани вдало провели? І змовкли чвари й наклепи хули, Які Дубина й […]...
- ДО ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО (Надсилаючи “Вибрані поезії” Джона Кітса) Ми в час ісходу зовсім не дружили. І наші, в мандрах розбуялі, сили На протилежних бились бігунах. Як часто згарячу […]...
- “Ім’ям Калініна він закаляв…” Александровским клеветникам Ім’ям Калініна він закаляв Індустріальне слово Запоріжжя – І з-під почвар і наклепів суміжжя Забулькотіла патока неслав. На […]...
- СОНЕТИ 18 Чи порівняю із липневим днем Тебе, що в ласках стриманіша й краща? Погідне літо промине мигцем, Оквіття рож вітрів […]...
- “Поїду з Києва. Важке, підтале серце…” Поїду з Києва. Важке, підтале серце На води і на зорі понесу… Поїдьмо з Києва! Потроху пронесеться, Заміниться на тюльку […]...
- СОНЕТИ Там в долині, при битій дорозі. Сумовитими двома рядами, За ровами, помежи плотами Мерзнуть хлопські хати на морозі… А у […]...
- СОНЕТИ I Я не Петрарка – ти ж нова Лаура, Ти, може, краща, ніж вона була, Ти грації сама ще додала […]...
- ВЕСНЯНІ СОНЕТИ * * * Весна іде! В повітрі молодому Далекий крик мандрівних журавлів Вже розітнувсь: ключем вони додому У рідний край […]...
- ФРЕСКО-СОНЕТИ ХРИСТІАНУ З 1 Я фіміаму не каджу колоді Золоченій, всередині пустій; Не простягну руки людині тій, Що обкрадає все святе, як злодій. […]...
- ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ 1. він нині не побачить паркана він мусить вуха воском затуляти іде вода у гості до теляти така сама як […]...
- П’єр Ронсар (1524-1585)СОНЕТИ ДЛЯ ГЕЛЕНИ І Покинь неволі дім і землю фараона, Ходім, де серед скель синіє Іордан, Покинь для мене двір, облудну фальш рум’ян, […]...
- Зі збірки “СОНЕТИ І ЕЛЕГІЇ”НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ Коли ж то, Господи, мине нас цяя чаша? Ця старосвітчина, цей повітовий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія […]...
- ГОРБАЧОВІЯДА 1 Останній цвях у Партії труну Забив назавжди молот Горбачова. Не буде більш вождів! Перебудова По них священну повела війну. […]...
- “На міцнім п’єдесталі з граніту…” На міцнім п’єдесталі з граніту Серед парку я вздрів Афродиту. Той, хто з білого мармуру вивів Ніжний стан і вуста […]...
- ВЕРНИГОРА Коряк горілки миттю випивав У вільний час козацького спочину, Жував цибулю, сушену рибину І непробудно, як убитий, спав. Коли ж […]...
- ПАМ’ЯТІ ТАРАСА БУЛЬБИ-БОРОВЦЯ Меткий керманичу, в Подільській Січі Плекав ти всі чесноти провідничі, Стрілецький звичай, дух січовиків. Герої подвигу нових віків Тобою горді, […]...
- “Коли моє “вшановане ім’я”…” Коли моє “вшановане ім’я” Для мудрих правнуків мигне в граніті, А з пересправ, чи твори знамениті, Серед нащадків клацне нічия, […]...
- “Когда, изнемогши от муки…” Когда, изнемогши от муки, Я больше ее не люблю, Какие-то бледные руки Ложатся на душу мою. И чьи-то печальные очи […]...
- ЇЇ ВІДСУТНІСТЬ Повите в зорі, місто Запоріжжя Переді мною спало – на виду, А я стояв, як статуя в саду, І пахіт […]...
- “Моя господа схована в снігах…” Моя господа схована в снігах. Лягли замети – як сагарські дюни. Порожній простір, скаргами столунний, Жадібно жде на мій майбутній […]...
- “Тебе впритул – до костей – обікрали…” Тебе впритул – до костей – обікрали, Пограбували всі свої скарби, Що від нестями, сорому й ганьби Горять стидом сибіри […]...
- “Татарські люди” бродять по Канаді…” “Татарські люди” бродять по Канаді, По всіх Америках, чужих світах. Де більший долар? Де найменший страх? Яка валюта в золотій […]...
- “Для мене ваші оплески бурхливі…” Київським слухачам Для мене ваші оплески бурхливі – Немов біблійні сурми в давнину, Що в світ котили радісну луну, Подібну […]...
- “На Україні не один Чорнобиль…” На Україні не один Чорнобиль! Запоріжсталь, Донбас і Кривий Ріг Димами дмуть, збиваючи із ніг. І без бича, без кия, […]...
- ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...
- “Качки летять! Марієчко, – качки…” Качки летять! Марієчко, – качки… Качки летять! У крилах свище небо… Важкі соми пригублюють гачки, І жовкне білий світ навколо […]...
- МИКОЛА ЗЕРОВ Немов нестримний, пристрасний рапсод, В античні гори торував догори, Різьбив сонети, карбував еклоги І мідний дзвін Горацієвих од. Для тебе, […]...
- “Я не забуду буйні вруна…” О. Івахові Я не забуду буйні вруна, Покритий ранню чорний шлях, Навали гроз від Саскатуна І дальні вогники в полях. […]...
- Спадщина Нам залишені в спадок Шенбрунни, Зимові палаци, Карлові мости, площі Святого Марка, не кажучи вже про такі шедеври, як “Війна […]...
- ГЕРБИ На страх оспалим і слабим Старий хижак, у звабі шалу Протерши крила з моря дим, Злітає важко з п’єдесталу. От-от […]...
- МИСЛИВЕЦЬ Мисливець, веселий і п’яний, Стоїть у дворі короля. І бронзові рани рвані, Видно, йому не болять. З собаками на п’єдесталі, […]...
- “Дівча любе, чорнобриве…” Дівча любе, чорнобриве Несло з льоху пиво. А я глянув, подивився – Та аж похилився… Кому воно пиво носить? Чому […]...
- КОЛИ ВИПИТЬ ХОЧЕТЬСЯ У суботу Никодим по подвір’ю ходить. Випить хочеться йому, аж живіт підводить. А в кишені лиш сірник та одна цигарка. […]...
- ЗАМІР Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного […]...
- “Через луки й урвища, через переліг…” Через луки й урвища, через переліг, Ех, пущу я коника – свій зухвалий сміх, Золотая гривонька аж на небокрай. Погуляй, […]...
- CАНДОРМОХ На смерть людей везли машини тягарові Людей. Стріляв у голови чекіст. А Кремль хотів сховати річку крові Під мурами сумних […]...
- “Що серед океану каравела?” Що серед океану каравела? Безсила тріска в безмежі забута, але вона своїм стремлінням скута і мчить до зір західних “Mia […]...
- ТРОЄ ЯБЛУК ЦИГАНОК Коли юна вдова, Як громом побита яблуня, Наша вчителька перша Фросина Федотівна Комашко Ридала біля трьох своїх хлопців – Шури, […]...