Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







3. КРАХ

Як забуття заносить імена
(Іще при нашій пам’яті зоріли)…
То їх вина. Тут наша невина,
Що раптом все отак перегоріло.
Коли чуже враз нагло відійшло
(За плату йому душі віддавались)
І дивишся – неначе й не було:
Мов по воді писалось – поспливало…
І на очах той звершується суд,
Де вирок – забуття іще при сущих.
Суворий час: немов відбувся зсув,
І нетривке покрилось невмирущим.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


3. КРАХ - БАБІЙ СТЕПАН