Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







МАКУХ

Неначе беркут, випроставши крила,
Оперені в наскельному гнізді,
Юнацьку дань вергаючи воді,
Черкнути прагне променів вітрила;

Немов одколена громами брила
Гуркоче вниз на виступи тверді –
Через долини, корчені в біді,
Що їх навальна повідь покорила, –

Палає полум’ям Василь Макух,
Рознявши гнівно руки на майдані,
Де смолоскипами клекоче дух.

О, судний дню! Окови ненастанні
Сміливці рвуть – і Святоюрський змаг
Архистратигів розгортає стяг!

1980

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


МАКУХ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)