Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЛІСОВА КАЗКА

Ви, зірки незлічені!
Віє морем, казкою…
Коло хати дівчина
З сіткою рибальською.
Стала проти місяця,
Зоряно і зелено…
Без печатки свідчиться,
Що земля – заселена!

Спогади-веселощі,
Ви, таємні відстані!
Триста верст – до селища,
Вісімсот – до пристані!

– Ти сама тут, дівчино?
– Є лісник – сусід мій…
Краю мій невивчений,
Краю мій незвіданий!

А як ніч зароситься,
Річка хлюпне щукою, –
Прийде він по просіці,
У вікно постукає.
– Скучила? – спитається,
Побреде ніч-акація
За вікном висітиме…

Ночі неціловані!
Він до неї склониться.
Буде вітер в комині,
Буде рвать віконниці,
Буде гратись вітами,
Сіткою рибальською…
Та ще ліс шумітиме
Лісовою казкою.

Київ, 1938

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)


ЛІСОВА КАЗКА - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ