Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Україно, мій рідний краю…”

Україно, мій рідний краю,
Вічна туго, предвічна кров!
Чи дійду до твого розмаю?
Чи побачу Славуту знов?

Чи вернуся з чужої згуби,
Доверставши останній круг?
Краю предків, жаданий, любий,
Хай не буде в житті наруг!

Україно, прарідна земле,
Запорозька, вулканна кров,
Спрагле серце тебе приємле,
Поривання твоїх будов.

І поширює щастя груди,
Сяє в сонці моє чоло:
На твоїх перемог споруди
Знамено майбуття лягло.

Україно, єдина в світі,
Гойне зілля, живлюща кров!
Найряснішу, палку, в зеніті,
Я приношу тобі любов.

Ти, що хвилі здіймаєш круто,
Котиш радість ночей і днів,
Зустрічай, дорогий Славуто,
Із чужинних доріг синів!

11 січня 1973 р.


“Україно, мій рідний краю…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)