Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Засніжений рідний Тернопіль…”

Засніжений рідний Тернопіль
Ялини, як вартою, вкрив.
Над жар горобин – білий попіл,
То віхолу крутять вітри.

Я знову проїздом, лиш гостем,
І на галичанок твоїх
Дивуюсь – дотепно як, гостро,
Джерельно струмоче тут сміх.

Цієї сумної розрухи,
Супроти чийогось ниття,
Так ласкаво плине у вуха
Незборений голос життя.

Тернове засніжене місто,
Ми під покривалом небес,
Гряде наше завтра, незвісне,
Прекрасне – отим, хто воскрес.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Засніжений рідний Тернопіль…” - БАБІЙ СТЕПАН