Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІДЛІТАЄ ДОЧКА

Відлітає дочка чорноброва
у засніжений вирій любові.
Поспішає за покликом долі
в тепле літо сім’ї молодої.

Відлітає дочка на світанні
із дитячим своїм щебетанням,
з весняними казками своїми,
з тінню дива в зіницях наївних.

Вирушає у небо велике
наша рідна, смаглява кровинка.
Не догнати її, не спинити –
рветься жилка родинної ниті…

Віддає на любов і на згоду
доня в жертву ім’я родоводу.
Кличе доню кохання всесильне –
чуєм голос нерідного сина.

Незнайомий цей голос, незнаний,
а щаслива дочка вже не з нами,
а дочка – ангелятко смагляве –
білі крила фати розправляє.

Що їй довга дорога пророчить,
що готує їй доля жіноча,
що чекає її за літами?

Відлітає дочка,
відлітає…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)

ВІДЛІТАЄ ДОЧКА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО