Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СТИХ VII

Як гляну в прогалину горя
На шлях, що покрився хрестами,
То серце стинається жахом
І очі заходять сльозами.
О горе! Кудою прямуєм?
Та чим закінчаться туземні
Ті суяти наші нікчемні?
Всьо темне, таємне… Не чуєм!


СТИХ VII - КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО