“Твій голос – то слізна без слів…”

Related posts:

1. “востаннє твій хворий на голову голос почути…” востаннє твій хворий на голову голос почути камінь з душі впаде – нема на чому триматись жаль що в твоїй […]...
2. “Де єсть твій дім, твій тихий дім?..” “Де єсть твій дім, твій тихий дім? Скажи, мій любий брате…” – “Ударив нагло ясний грім, Спалив мій дім, звалив […]...
3. МИ ГОЛОС ПОЧУЛИ ТВІЙ, МАМО! Смереки, смереки, смереки, І Прут зажурився внизу… Ридання трембіти далекі Навіки в собі пронесу. О сльози старої Ярини! Звертала свій […]...
4. Твій безголосий крик твій безголосий крик порву на кусники квітів з засушених пелюсток сплету вінок якого ні тобі ні мені не донести до […]...
5. “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...
6. “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
7. “Когда твой голос, о поэт…” Когда твой голос, о поэт, Смерть в высших звуках остановит, Когда тебя во цвете лет Нетерпеливый рок уловит,- Кого закат […]...
8. ЗА ДЕНЬ ДО МАКОВІЯ як із Місяця чадить повісмо біле хтось тривожить квітів ляк щоби крик холодний із людського сну у сон квітів впав […]...
9. “Гіркий, о мудросте, твій хліб…” Гіркий, о мудросте, твій хліб, Нелегкі досвіду уроки… Як молоді співали кроки, В гарячих пальцях танув лід! Дзвеніла тятива дороги, […]...
10. “Образив твій у куті найтихшому…” Сестрі Олесандрі VI Образ твій у куті найтихшому, В ногах твоїх аромат. Подай життя застигшому, Перса Св. Агаті. Прагнення чуда […]...
11. ГОЛОС МОРЯ Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Люди­на голосу моря не чує. Мож­ливо, його чують деякі мор­ські тварини. УРЕ […]...
12. ГОЛОС В ЛЕСУ Едва остановится дачный У первой платформы лесной, Вы слышите голос прозрачный, Рожденный самой тишиной. В лесу над росистой поляной Кукушка […]...
13. ГОЛОС За вікном – ліхтар. А тут навколо Світла й сутінків жовтава гра. Що це – знову спізнююсь до школи?. – […]...
14. МІЙ ДАВНІЙ ГОЛОС Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні […]...
15. “Чим зайнятий тепер твій меткий розум? ..” Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він […]...
16. ГОЛОС КРОВІ Я гордий улич, слов’янин, я звичаї шаную. У злій зневазі до сивин нікого не виную. Я тінню власної вини стою […]...
17. “Я радо йду у твій полон…” Я радо йду у твій полон, в зіниці звабливі і темні. Із човників твоїх долонь стікає сонця мед на мене. […]...
18. ГОЛОС Ти надто любиш спів дзвінкоголосий Минулих днів і показних епох, Слід половецький, що давно заглох, Книжок старинних пертлілі стоси. Невже […]...
19. “…твій вигин плеча брови бедра…” …твій вигин плеча брови бедра волосся трепет забутий светрик et cetera молдавський шепіт як ти виливала на килим коньяк! і […]...
20. ГОЛОС МАЯ І я, і Ви – почули голос мая, Щось затремтіло – там, біля серця. Мчимо в хвилях мототрамвая. Почнемо інтермеццо. […]...
21. “Гей, пристроїв я образ твій в гірлянди…” Гей, пристроїв я образ твій в гірлянди Блідих конвалій, ірисів і рожі, І враз з тоскою влив я в черти […]...
22. “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
23. “І заливають образ твій сльозами…” І заливають образ твій сльозами. Так само хвиля золотиться в морі, Так само гори криються імлами, Так само ввечір світять […]...
24. “Мене манить твій погляд, де весна…” Мене манить твій погляд, де весна така розкішна, мов зваблива жінка. І я іду на нього рвійно, гінко, і не […]...
25. ГОЛОС По аллеям парка Шариком хрустальным Голос твой звенящий Обогнал меня. Пробежал по крышам, Пробежал по листьям, В шорохе осеннем Музыку […]...
26. ІV. ГОЛОС ЕДІТ ПІАФ Себе віддала своїй пісні. Вся віддалась. До кінця. Перелюбились любові. Переболіли болі. Перехрипіли крики. Склепивши, як в шалі оргазму, тяжкі […]...
27. “Коли відлунює твій кожен крок…” Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі […]...
28. “Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...
29. Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...
30. “Де взяти слів таких жагучих…” Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, […]...
31. “Що менше слів, то висловитись легше…” Що менше слів, то висловитись легше. Горни, поете, їх замети цілі! Гасай у колесі своєму, векше… Ах, марний біг! Ах, […]...
32. ГОЛОС ТРАВ Після стін, котрі пам’ять обтяжують, наче Гніт пекельний, що здавлює дух, Скільки ніжності в мене до тебе, будяче, І до […]...
33. “Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер…” Ігореві Римаруку Ігореві Римаруку Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер. Потрафив у скалу – лежить в потоці. Не міг тікати. […]...
34. “Суворих слів, холодних і шорстких…” Суворих слів, холодних і шорстких, Перебираю низки, ніби чотки, І одкидаю твердо з-поміж них Усе легке, все ніжне і солодке. […]...
35. Тебе, когда мой голос отзвучит Тебе, когда мой голос отзвучит настолько, что ни отклика, ни эха, а в памяти – улыбку заключит затянутая воздухом прореха, […]...
36. ІІІ Анданте. Маєстатичні сатурналії Перший голос Другий голос Третій голос Четвертий голос А тепер – тільки сад, як непам’ять, у всесвітньому домі твоїм. Сад […]...
37. “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…” Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє […]...
38. “І мама молода сидить між квітів…” І мама молода сидить між квітів, Й бабуся з квітів поряд вигляда, Й моє між ними ходить третє літо, І […]...
39. “Я в тебе запитав…” Я в тебе запитав дорогу до зірок. Я не картав себе за цей небесний порух. Бо скоро буде мла, бо […]...
40. “Не треба слів. Хай буде тільки діло…” “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай […]...