Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ГОЛОС ТРАВ

Після стін, котрі пам’ять обтяжують, наче
Гніт пекельний, що здавлює дух,
Скільки ніжності в мене до тебе, будяче,
І до тебе, вульгарний лопух.

І до тебе, спориш. І до тебе, кропиво.
Ніби всі ви – найближча рідня.
Разом з вами до мене вертається диво –
Щедра спека донецького дня.

І південних степів невибаглива парість,
Що збудила найперші чуття…

Замикається коло: дитинство і старість.
А між них –
Таємниця життя.

Розминаючи сизий полин у долоні,
Роси юності спогадом п’ю.
Затуманені зорі й осідлані коні
Освятили дорогу мою.

Добрий день, під бараком віднайдена м’ято!
Як ти в далеч прибилась оцю?
Хай любов, на колючих дротах розіп’ята,
З Подніпров’я пришле чебрецю.

Голос трав прозвучить, підведе серед ночі,
В груди вдарить вітрів течія.
Я у небі побачу заплакані очі –
То дружина чи ненька моя?

20.VІІІ.1978

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

ГОЛОС ТРАВ - РУДЕНКО МИКОЛА