НА УЗЛІССІ
Відхилялось чисте небо –
жовтий полог йшов у літ,
і світився в півня гребінь
під вікном, як первоцвіт.
Дивно нам сьогодні зранку
вряд продмухувать шибки
й замість солоду у склянки
класти липові листки.
Й крихти терпкості не чути –
чи ж воно так й має буть,
коли губ торкнеться сутінь
чи вишнева каламуть?
Що ж, настоїм в лампі світло,
ним окропим всі кути,
де зберігся запах літа, –
щоб не знати гіркоти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- НАЗАВЖДИ Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, і тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так […]...
- ДАЛЕКЕ-ДИТЯЧЕ Вогнем смичка обпалено горшки, в затишку срібному цвіркун снує кубельце, на конях синіх ручі дітваки до ставу йдуть – брязкотить […]...
- “Промкнулося світло і впало на світле – ясне…” Промкнулося світло і впало на світле – ясне, а зверху осоння яріло зелене; зітхання злетіло, засвічене днем, немовби душа відлетіла […]...
- УВЕЧЕРІ НА УЗЛІССІ Чиї ліси, неначе й знаю. Але Його чи відшукаю? Не бачу й прояву житла. Навкруг сніги без дна й без […]...
- “Косивши дядько на узліссі жито…” Косивши дядько на узліссі жито, Об жовтий череп косу зазубив… Кого й за віщо тут було убито, Хто і для […]...
- СЛОБОДА Село моє, вишнева Слобода! Вже не село ти, але ще й не місто. Тече Мурашки спінена вода, спливає дим на […]...
- МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
- ПІЗНІ КВІТИ Небес осіння каламуть Сльотить-мрячить дощами. І журавлі між хмар пливуть, І по садах на незабудь Жоржини з айстрами цвітуть Жагуче, […]...
- МАРКОВА СКРИПКА Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. […]...
- Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...
- “Коли ти йдеш крізь ліс…” Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]...
- “Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...
- НАЙДОВШИЙ ДЕНЬ ЛІТА Прогнулась вишнева різка, Мов сіла душа чужа. І сонце упало різко, Зіскочивши із ножа, Й так червоно розлилося, Скривавивши небокрай… […]...
- ПОРТРЕТИ Надходить час – і вчений чи поет Свій остаточний обира портрет… І ось уже в історію ввійшло Захмарене Тарасове чоло, […]...
- ПРИСВЯТА М. А. У твоїх покоях сутінь, Синя сутінь звідкись з України, І журбі в них так безпечно… Його образ, буряковий […]...
- “Осанна світлові! Проте…” Осанна світлові! Проте Люблю у вечори імлисті Не просто світло, а оте, Котре пробилося крізь листя. Розсунувши сувої хмар, Воно […]...
- “Сходить місяць за вікнами хати…” Сходить місяць за вікнами хати, Ллється світло з небесних узвиш… Ех, коли доведеться вмирати, Я хотів би умерти раніш. Плинуть […]...
- “Часу завше не стача…” Часу завше не стача, І трудам кінця немає. А життя, немов свіча, Непомітно догорає. Так воно і догорить, Тихо згасне, […]...
- “То вберу в троянди, то у сажу…” То вберу в троянди, то у сажу. Світло чи пітьма тобі за тло. А коли ж, кохана, врівноважу Я в […]...
- “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
- “У сутінках і трави сутеніли…” У сутінках і трави сутеніли, і олово важке несла ріка, лиш рушники на цвинтарі біліли, затиснуті хрестами в кулаках. Ніде […]...
- ЗАПИТАЛЬНЕ Мій падоньку, а як збагнуть вечірню неба каламуть? Про грона згусклого повітря яка нам розповість палітра? Яким пером або устами […]...
- “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
- “Коли помру – прийдіть до мене, люди…” Коли помру – прийдіть до мене, люди, Свічки прощання мовчки запаліть. По мені безліч днів щасливих буде І неповторних веселкових […]...
- “оселя пізнього Тараса…” оселя пізнього Тараса. вітрильце з мармуру, царі… і понад мороком і часом немов дерева угорі вертаються. і на долину, на […]...
- “Найліпше любитись в надрання…” Найліпше любитись в надрання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть. Як я […]...
- ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...
- КОБЗАРЕВІ СЛІДИ За Кобзаревим університетом цвіте червона сутінь у саду. Червоною стежиною поета на світло Заповіту я іду. Не забувають нелині крислаті: […]...
- Не ставлять свічника не ставлять свічника з вогненними свічами у білий день на причілок вікна: у світлі світло тане він щедро розсипає у […]...
- “Зелений луг, веселий пух…” Зелений луг, веселий пух і біла конюшина. І котиться луна за пруг – вишнева намистина. Не наступай на трійчаки, на […]...
- АЛЬБАТРОСИ + Чи бачив хто, як сліпнуть думи І серце розпадається, надвоє розколене? І коли вирисується воно зі стуми – Це […]...
- МІСТО НАД БУХТОЮ Я палаю захватом, я чекаю вечора Я мрію про щастя я мріяв і вчора Я лину до тропіків я багну […]...
- “Ліси мої смутні і великі…” Ліси мої смутні і великі, залишайтесь зі мною! – Я знаю, як вам невимовно страшно перед навалою ночі : я […]...
- “Марко Поло казав неправду, коли…” Марко Поло казав неправду, коли запевняв, нібито мули, воли, осли над проваллям пітьми і тібетом імли привели його далі на […]...
- “Дала мені мати серце…” Дала мені мати серце – розмальованого щиглика. У малого хлопчика билося воно веселим горобчиком, у юнака витьохкувало соловейком, у дорослого […]...
- “Восково-жовтий затеплів листок…” Восково-жовтий затеплів листок, Як вогник золотавий спалахнув В зеленій лампі крони. У разки Вже ластівки всідаються на дроті, І кружеляють […]...
- “Не грайтесь словами… У слові – ядро…” Не грайтесь словами… У слові – ядро, Енергія ядерна в Божому слові, Воно проросло – розрослося в огром, У вибух […]...
- “Як хороше радіти без причини…” Як хороше радіти без причини, Коли на місто сутінь опада І чується, як тихо, безупинно Дзюрчить у стоки весняна вода. […]...
- ЧІКАГО О’ГЕР Неділя пополудні, я на літаку, чекаю, щоб вилетіти з Чікаго О’Гер, мій мозок повний думок про Френка О’Геру та запаху […]...
- ПРОЩАННЯ Я знаю – спинимось на тій гіркій межі, Що так непорівно розділить наше горе. Чому ж мовчати і вагатися? Скажи […]...