ПІЗНІ КВІТИ - ЛУКІВ МИКОЛА

Небес осіння каламуть
Сльотить-мрячить дощами.
І журавлі між хмар пливуть,
І по садах на незабудь
Жоржини з айстрами цвітуть
Жагуче, до безтями.

Недовго їм цвісти, мабуть, –
Вітри північні загудуть,
Обпалять холодами
І занесуть снігами.
Та, поки їм на світі буть, –
Вони цвітуть!

ПІЗНІ КВІТИ