Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Косивши дядько на узліссі жито…”

Косивши дядько на узліссі жито,
Об жовтий череп косу зазубив…
Кого й за віщо тут було убито,
Хто і для кого вік свій загубив,

Йому байдуєе…
Тут, на місці бою,
Таке дорідне жито і густе,
А що на гній хтось жертвував собою, –
Пусте…

Косар схиливсь над річчю дорогою –
Косою срібною, що череп пощербив,
І, череп той відкинувши ногою:
Порозкидало вас! – проголосив.

РАНННЯ ОСІНЬ. Київ, в-во “МАСА”, 1927.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Косивши дядько на узліссі жито…” - ПЛУЖНИК ЄВГЕН