КОСАР

А. С. Малишкові

В поле вийшов косар на світанні,
Ждуть його обважнілі жита,
Дзвонять радістю туманні,
Мов перейдені весни й літа.

Приступає косар до роботи,
Скісся блискає і співа.
Чисті краплі солоного поту –
Ваговиті, мов чесні слова.

Встало сонце і впало в очі,
Хмари втому зняли з плечей –
Служать людям ці руки робочі,
Сонце людям гріє з очей.

Стали копи рядами на чати,
Залицяється колос до губ –
Так свій полудень зустрічати
Вміє щирий косар-працелюб.

Хай тим стане оце за диво,
Хто під регіт і плач жоржин
Йде косить поетичну ниву,
Позичаючи мозку в машин.

Буде, мабуть, повік “кустарно”
Оброблятися нива оця –
Там пускати машину марно,
Де працюють людські серця!

Устає косар до роботи,
Скісся блискає і співа.
Ніби краплі солоного поту,
Світять чесні його слова.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

КОСАР І ВДОВА Косар іде – свічки косить. Каже: “Досить уже, досить!” І косить свічки. А йде вдова, чорним-чорна, Свічки сіє, страх моторна, […]...

В казематі (“Понад полем іде…”) XI Косар Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе – гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! […]...

ВОНА СПІВА Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона […]...

КОСОВИЦЯ Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав. Слова […]...

“Вам що?..” Вам що? Із дому – І на службі. З роботи вийшов – І вже дома. Не треба вам труситися В […]...

ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...

ПРОЛОГ ПОЕТА Неси в очах дива і недива, і казки світ, і виміряну землю, як бруньку, що весною ожива, як хліба шмат, […]...

“Чепіги плуга у долонях…” Чепіги плуга у долонях І щедрий шерех лемеша, І краплі поту, що по скронях Різблять шляхи, коли душа Дзвенить розгонисто […]...

НАД ЛИМАНОМ Сонячний дім твій за синім туманом, Там, над лиманом, де ранок – мов скло… Що то вже біле чаїне крило, […]...

ВЕСЕЛІ БОКОВЕНЬКИ Серед степів, як їхати до неньки Та до Кіровограда повертать, Десятки літ Веселі Боковеньки І очі й думку людям веселять. […]...

“Хіба не бачите, що небо голубіє..” Хіба не бачите, що небо голубіє, Що сонце ранками всміхається ніжніш, Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, І […]...

РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце […]...

ВИКЛИК Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: […]...

“ЦВІТЕ ТЕРЕН…” Сині сливи, осмута сива.. (З неопублікованого вірша 1967 р.) На вигнанні – над яром десь, в ровах, На пустирі, в […]...

ВЕСТЕРН Ти дивився цей фільм у казармі де дихала сотня ротів краплі поту сюжет на зразок політичного детективу після вечері це […]...

“Час як мигтить… Не встигаєш…” Час як мигтить… Не встигаєш. Стільки вже не застаєш – Чи до села завітаєш, Чи пізні вістки взнаєш. Стали там […]...

МІСТА-ЛИЦАРІ Луцьк, Володимир і Берестя У сиву давнину колись, Як лицарі достойні й чесні, На рідних пагорбах звелись. Не раз сюди […]...

“Хтось за стінкою в камері тихо співа…” Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]...

СОНЯЧНИЙ ВИБУХ Наче росою сонце умите Пересочилося в грона налиті. А дивні люди (сила безсонна) Геть подушили ті повні грона. Кров’ю сонцевою […]...

“Воно прийшло і грюкнуло в повіки…” Воно прийшло і грюкнуло в повіки: і срібний сон скотився із-під вій, і день почався від моїх очей, і я […]...

“Я вас питаю…” Я вас питаю: у вранішніх росах ви Пасли ягнят за селом надаремно?.. Вперто повчають казенні філософи Знати лиш те, що […]...

Плач Єремії тільки-но збудували місто і навіть ще не встигли його заселити а вже пророк Єремія плакав над ним як над давно […]...

“Ну як би я міг без твоєї усмішки…” Ну як би я міг без твоєї усмішки? Не міг би я бачить ні трав колихання, ні погляду гір, ні […]...

ДО МОЄЇ ПІСНІ Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, на веретені срібляться слова. Ясень, осяяний […]...

“Що діється на небесах…” Що діється на небесах! Блищить все небо у зірках! І зірочки так ясно сяють, А сонце гляне – і зникають. […]...

ЛІТНІЙ РАНОК Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані […]...

“Огорну тебе теплим плащем…” Огорну тебе теплим плащем На осіннім холодному вітрі. Губи зрошені тихим плачем – Поцілунку солоного вістря – Я устами зашерхлими […]...

ПОЛОСКАЛА БІЛИЗНУ Полоскала білизну, розбризкувала краплі надії, Що роїлись, як бджоли, весняні і молоді. Простирадла лебедями вигинали шиї, Синові сорочки маками зацвітали […]...

КВІТИ Під віконцями На сонці У весняному саду У земельку, Як в постельку, Я насіннячко кладу. Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, […]...

“Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...

ВІДБЛИСКИ З самого ранку з дня капали сльози Переплакав день лише надвечір Заспокоївся кинув хникати і хлюпати погрози Хусткою втирає очі […]...

ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, […]...

З КОСИ БУЗЬКО ЛЕТІВ НА БАЛКУ Каламбур З коси бузько летів на балку (косар косу там брав на брус), і сів бузько в дворі на балку, […]...

ЗАБЫТЫЕ СЛОВА Посвящается памяти М. Е. Салтыкова Слова священные, слова времен былых, Когда они еще знакомо нам звучали… Увы! Зачем же, полн […]...

“Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...

ДЕСПОТАМ (Уривки) А працю ту, що виросла із поту твого гарячого в жнива, що сипалося зерном через гору у кіш дубовий до […]...

ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. […]...

РЕКВІЄМ В деревах, осене, шуми, Що в головах його могили, Вони тепер за доньку й матір, Слова від мене сопілкові. Росою […]...

РОКСОЛЯНА судно без вітрила пливе в затон що його крижень креше крилом краплі фонтана в серайлі рахують довгі хвилини поля муругі […]...

ЧЕХОВ Він правду знав і не кривив на слові, Бо їй служить – поставив за мету. …У його руках, постаті та […]...

Related posts: