Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Час як мигтить… Не встигаєш…”

Час як мигтить… Не встигаєш.
Стільки вже не застаєш –
Чи до села завітаєш,
Чи пізні вістки взнаєш.

Стали там вікна пустими,
Вирвами зяють поля:
Друзі, брати – вже над ними
Квітне барвінком земля.

Час відчуваєш, як вітер
Гострий… Підштовхує аж…
Але ще справи в цім світі
Кличуть в їх розгардіяш.

Але ще сонце сміється,
Жито шумує в полях,
Ще нам під богом ведеться,
Нарід виходить на шлях.

Син мій встає, як під Крути,
Внук перші каже слова…
В Києві сивім на кручах
Ще Вінградовський співа.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


“Час як мигтить… Не встигаєш…” - БАБІЙ СТЕПАН