Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Хтось за стінкою в камері тихо співа…”



Хтось за стінкою в камері тихо співа,
Виливає свої затамовані болі,
Та приглушена пісня в бездушній неволі,
Як молитва, з душі добуває слова.

І бринить у мені, як туга тятива,
Його туга за волею – я мимоволі
Чую в ній безталання і власної долі,
Видно, всім у неволі так тужно бува.

Він стривожив мене, наче крик побратима,
Я крізь стінку ловлю його образ очима,
Я і піснею й ним переповнений вщерть.

Чути: кру!.. в чужині… заки море…-
Аж плаче,
Крає серце й мені… О незнаний піваче,
У неволі та пісня – сильніша за смерть.

1955-1988



“Хтось за стінкою в камері тихо співа…” - ГНАТЮК ІВАН
 »