“На стрімчастих скелях…”

Related posts:

1. ТРАВА Морочить марево над степом, омани павутиння тче: після грози трава у небо рікою синьою тече, і вишумовує під хмари, й […]...
2. “Хтось грає за лісом на скрипці…” Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То […]...
3. ШУМ Шумить і шамотить шумка шума, шум прибирає, як весною повінь, і кожен лист на дубі шуму повен. Здіймає шлик із […]...
4. ФОНТАН Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан, що розсипав п’янкий дурман і шуму океан? Цей день – чи пам’ятаєш ти цей […]...
5. “Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях…” Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях Імла колисала примару задуми, Здрімнулося море, на змучених хвилях Хитався наш човен […]...
6. “Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...
7. “Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… “ Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… Не надивився я ні на зелену землю, Ні на далекі сині небеса. Я не наслухався […]...
8. ВОДОПАД Шуми, шуми с крутой вершины, Не умолкай, поток седой! Соединят протяжный вой С протяжным отзывом долины. Я слышу: свищет аквилон, […]...
9. “Сама хай висохне сльоза…” Сама хай висохне сльоза. Нехай її ніхто не витре. Не дми мені в обличчя, вітре! Сама хай висохне сльоза. Або […]...
10. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
11. БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
12. ПОСУХА Над селами хмари Похилі, І тоскно в блакить Простягають руки безсилі… Оце тільки лишилось, Що плакать. О, так залетіли далеко […]...
13. НА МАВСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ Іду полями, полями Поміж житами… Так і здається, що мавка вигляне, Усміхнеться очима, повитими поволокою, Простягне руки: “Візьми мене до […]...
14. ОДА Я мов мембрана: в шелесті, в шумах, в згучанні… Я чую, як згуки проходять крізь мене, від мене, і далі… […]...
15. ВОГОНЬ НА ОБРІЇ Град зірвався, гострий, наче кремінь, На байрак опівдні впала темінь. Де шукать розжохканих корів? Їх, таки зібравши, після грому Кожну […]...
16. НАД ЛИМАНОМ Сонячний дім твій за синім туманом, Там, над лиманом, де ранок – мов скло… Що то вже біле чаїне крило, […]...
17. “Гори сплять, повиті млою…” Гори сплять, повиті млою. Спить давно уся земля, – Тільки з мукою страшною Не засну до ранку я. В сяйві […]...
18. “Стою над річкою: імла…” Стою над річкою: імла Тремтить і міниться в блакиті. І ніби я вже був на світі, І річка ця також […]...
19. ДУМА Шумить поле, шумить сумно, Кровію полите, Плаче мати, гірко плаче За синочком вбитим. Гей, гей, гей, гей, За синочком вбитим. […]...
20. З “ЄВАНГЕЛІЇ ПІЛЬ” Знову Біблія літа розкрила Сторінки заколосених піль. Легкий вітер напружує крила Гнати леготом золото хвиль. Все забув: мої смутки і […]...
21. ГЕНІАЛЬНА ПОЕЗІЙКА + Я сьогодні чергував удень І проминув лілові хмари Що після грому І замість того щоб привітать прекрасне В той […]...
22. ТРЕМБІТА Я не знаю де, в якому світі, Чи на небесах, чи на землі, Хтось тужливо грає на трембіті, Хтось віщує […]...
23. Excelsior! БЕРКУТ З укритого гнізда в скалистій десь щілині З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині – З таємних мов джерел […]...
24. “Шуми і шелести, шуми і шелести…” Шуми і шелести, шуми і шелести Хвилею котять широкою… Як розгойдалися ясени й берести, Скільки в каштанах неспокою! Клени рокочуть, […]...
25. “Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...
26. СЛІДИ НА АСФАЛЬТІ Хтось фарбу червону розлив на асфальт. Прохожі ногами її рознесли. Бачу ступні, ступні, ступні. І серце стискає: Вони кров’яні. В […]...
27. ПЕРЕД ОМРІЯНОЮ САМОСТІЙНОЮ УКРАЇНОЮ Я все життя збирався тільки жити. О. Олесь Я все, що міг, здається, все віддав – Вогонь життя і молодість, […]...
28. Осінній дощ Шумить дощ осінній, шумить монотонно. Скляні переливи, скляні передзвони. І схлипи довкола, і сльози невтішні, І скаржаться вітрові клени і […]...
29. 5 Мій рідний дядько, батьків брат, Поволі виплекав посадку, А заодно й колгоспний сад, Пшеничний лан, городню грядку. І, перевиконавши план […]...
30. “Доцвіли й осипалися квіти…” Доцвіли й осипалися квіти В кришталевій вазі на столі. А в саду, дрібніші і малі, Сестри їхні залишались жити. Вітер […]...
31. “Кожний атом, атом серця…” Кожний атом, атом серця Оберну я в слово, в згук… О, яка велика вийде Повість радощів і мук! Кожний ніжний […]...
32. “До нас прийшов лелека…” До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів […]...
33. ГЕТСИМАНСЬКИЙ САД Хитало тополі. Густішали тіні. Хрест-навхрест, хрест-навхрест лілеї хилило. Хрустіла зів’яла трава під коліном… Учитель молився. Наблизились кроки. Мечі забряжчали. Навколо […]...
34. “Там тополі у полі на волі…” Там тополі у полі на волі (Хтось на заході жертву приніс) З буйним вітром, свавольним і диким, Струнко рвуться кудись […]...
35. ОСЬ БЛИСКА ЧАР, ЗАКЛЯТИЙ В ДОРОГІ КАМІНІ Ось блиска чар, заклятий в дорогі каміні, З краси, і крові, і терпінь. Їх пише золотом в пурпурнім пергаміні Огонь […]...
36. “Сниться соснам країна зелено-блакитного шуму…” Сниться соснам країна зелено-блакитного шуму… Сниться соснам підтятим, обрубаним крицею глуму, їх країна зелено-блакитного шуму. Коли сита черва розкошує в […]...
37. ДЕХТО НЕ ХОЧЕ ВМЕРТИ Дехто не хоче вмерти, як хотів мати іграшку дитиною, не може їсти від бажання, дістає гарячку серед ночі, треба для […]...
38. “Кохана вмерла…” – Кохана вмерла. – …І ти заходиш, сонце. Де ж відрада Нам, бідним? Смерть і тут витає. Он хтось розкурює […]...
39. У КРИМУ Над морем – “Гніздо ластовине”, І скеля внизу – як вітрило. І думка за обрії лине, І далеч імлою повило. […]...
40. НІЧ НА АДРІЇ Ніч. На стоках небозводу Мерехтять сріблисті зорі, Чорні пасма скиб на морі Крає вістря пароходу Й білить пухом шумовини. У […]...