Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ШВАЧКА

Проснувалось сонечко крізь ігольне вушко
І лягає лиштвою в хрестики й хрести…
Дівчина замріяна, дівчина-манушка
Умудрилась в вушко всесвіт протягти.

Синіми спіралями, барвами-кольбрами
Ходить-ходить хвилями втіха, як вино.
Перстень і наперсток чіткими переборами
Промінь пересріблює крізь мале вікно.

Над дивною ношею золотою прошвою,
Срібною порошею квітнуть пелюстки.
Усмішкою дальньою, згадкою хорошою
Проснувались втомлені помахи руки.

Ой, летять два соколи з зорями високими,
Ой, летять закохані через дивний сад –
Зачепили крильцями гей налитий соками,
Як уста закохані, спілий виноград…

Опадають промені золотою прошвою…
Срібною порошею квітнуть пелюстки…
Усмішкою дальньою, згадкою хорошою
Поснувались втомлені помахи руки.

А навшпиньки легінь десь – і тріпоче листом,-
Ніби гість здивований, дивиться здаля
На підкову чорну,
й на разок намиста,

На дівча убоге, як на доньку короля.

З ранку і до вечора… і доки буде сила…
На чужому-людському – то ж моя печать!
Дум безкраїх нитку утома одкусила, –
Не впіймати кінчики, нитку не стачать.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


ШВАЧКА - БАГРЯНИЙ ІВАН