Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КОБЗАРЕВІ СЛІДИ

За Кобзаревим університетом
цвіте червона сутінь у саду.
Червоною стежиною поета
на світло Заповіту я іду.

Не забувають нелині крислаті:
ходив поет замислений сюди.
Під кригою тріскучого асфальту
димлять його нескорені сліди.

Вулканами клекочуть піді мною
живі сліди близької давнини.
Повік нам жити правдою одною.
Поезіє, з дороги не зверни!

Ступаю там, де кожна кременина
неполохливу іскру зберегла,
де врівень з небесами громовими
встає вершина віщого чола.

Встає Кобзар над стежкою своєю,
і кличе нас поезія сюди –
на ці червоні київські алеї,
з яких димлять нескорені сліди.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

КОБЗАРЕВІ СЛІДИ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО