Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Восково-жовтий затеплів листок…”

Восково-жовтий затеплів листок,
Як вогник золотавий спалахнув
В зеленій лампі крони. У разки
Вже ластівки всідаються на дроті,
І кружеляють в небі молоді,
Захмелені безмежністю лелеки.
Горять плоти у полум’ї жоржин,
Іржавіє за плотом картоплиння,
І сад – як всесвіт: в темній глибині
В нім яблука поблискують, як зорі.
А буйні зела, що так гнали в ріст,
Спинилися, задумались неначе…
Прийшла до всього зрілість. Стало все
На теплому серпневому порозі.


“Восково-жовтий затеплів листок…” - БАБІЙ СТЕПАН