Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



АЛЬБАТРОСИ



+

Чи бачив хто, як сліпнуть думи
І серце розпадається, надвоє
розколене?
І коли вирисується воно зі стуми –
Це ж жах, коли
побачить, що воно – оголене.

Чи чув хто, як мріють роси
Про життя вічне, ранком, як червоніє
схід?
Над гатором безшумлять крилаті альбатроси
І над душею –
привиди страхіть.

Заспокоює електрика –
Так ясно забутись,

Довірившить електричному богові.

Більше галасів, стуку,

Більше гаму, дзвону, крику –

Дайте людей сюди, дайте реву, стогону, реготу,

Дайте ворога!..

28. II. 1917. Владивосток

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

АЛЬБАТРОСИ - СЕМЕНКО МИХАЙЛЬ