“Свої дороги знову перемірюю…”
Свої дороги знову перемірюю,
Покликавши у свідки небеса…
А гуси заячали вже до ірію
З-під хмари, що над серцем нависа.
Мов дні мої, кружляють над долиною,
Лаштуються в притишені ключі,
Прощаються з любистком і калиною,
На крилах літній промінь несучи.
Береза, туманцями підперезана,
Зажурена стоїть на самоті,
На спомин щедре літо під березою
Розсипало дукати золоті.
А вже земля і небо розкурликане
Питають, що на зиму приберіг.
До мене крізь ясну міжхмарну вікнину
Одна пір’їнка впала на поріг.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- “В ясновельможному тумані…” В ясновельможному тумані, Де під березою бугор, При всій-усій своїй осанні Коронувався мухомор. І стала глибша і свіжіша Качачо-гусяча ріка, […]...
- ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
- “Дивлюся на руки свої…” Дивлюся на руки свої І питаюс-питаюся: – Ну що вам і як вам, Півділа зробили чи все? А може, я, […]...
- … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ на тобі пов’яжу отак перед смертю в хустинку зав’язують долю…...
- “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
- НЕГР СИДИТЬ ПОСЕРЕД ДОРОГИ І Б’Є У БАРАБАН З барабаном і жалем в очах місить пальцями звуки гугняві, на минулого білих полях чорний спомин бубнявить. З барабаном. До […]...
- СТЕПОВІ ДОРОГИ Видно шляхи полтавськії І славну Полтаву Я бачу їх. Заломами поволі Вони сповзаються, за шляхом шлях, В розлогих і закурених […]...
- БАБИНЕ ЛІТО Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання […]...
- “То дощ, то сніг, то знову дощ…” То дощ, то сніг, то знову дощ, І листя лопотіло, Побуровіла нехворощ, Вода на зиму сіла. Піввітру пахло ще теплом, […]...
- ТРИ БЕРІЗКИ Три берізки за селом стояли, Три сестри у похід вирушали. Шелестіли три берізки за селом, Витирала мати сльози рукавом. Виряджала, […]...
- “Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “Лягла зима. Завіяло дороги…” Лягла зима. Завіяло дороги. Тремтять хати від холоду. Клуні Ховають жито миршаве і вбоге, Мороз погрози пише на вікні. О, […]...
- І знову дні руді та бурі І знову дні руді та бурі, такі щасливі та сумні! Ми не обернемо на бурі свої ридання і пісні. Невже […]...
- О ВРЕМЕНАХ ЛІТНІХ І О ЗИМНІХ Бог-господь сотворив нам времена і літа, котрії будуть трвати до кончини світа. І часи теж всякії од нього створенні, но […]...
- МОГИЛА Десь далеко в чистім полі Могила стоїть, Округ неї на роздоллі Та тирса шумить; Степ широкий розіслався, Небо та земля; […]...
- “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
- Вже не прийма земля настирливих дощинок Вже не прийма земля настирливих дощинок; Все більше в калюжах шматків небес; І серед листу жовтого воскрес Буянням трав пригноблений […]...
- “Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…” Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти. Один – щонайменший – стезю твою переступає. Його не запитуєш: хто ти, бо […]...
- “Вві сніг наш заєць знову задрімав…” Вві сні наш заєць знову задрімав. Якби не в сні, то де бі йому дрімати? На теплу землю вухонько поклав […]...
- “І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...
- “І знову брата брат…” І знову брата брат Веде в цегляну нішу. І плаче брату брат, І гірко в очі дише. І каже брату […]...
- “Ми літні вже (сіножаті густі…” Ми літні вже (сіножаті густі Медово пахнуть вистояним літом), Вже не зелені, ще не золоті… Ще цим деревам буйно шелестіли. […]...
- МАЛЬОВАНИЙ СТОВП Обридла дневі суєта людськая, Спустився він спочити в темноті, І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті. Широкий […]...
- “Поспати знову птахи не дали…” Поспати знову птахи не дали, У саклях сонце вікна заливає, Проміння мчить, немов живі вали, Мов океан, що острови змиває. […]...
- “ЗНОВУ ВИЗРІТИ ЗЕРНАМИ СЛІВ…” Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]...
- “Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо…” Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо, про те, що давно розпорошено вітром; зажди, це ж ти сам пороздмухував листя і […]...
- “Немов навала синявих китів…” Немов навала синявих китів, Пливуть юконські олив’яні хмари, І дмуть вітри, Грендландії удари, Неначе світ кончини захотів. Немає сяйва, сонця […]...
- ДВЕ ДОРОГИ Тоскуя – полосою длинной, В туманной утренней росе, Вверяет эху сон пустынный Осиротелое шоссе… А там вдали мелькает струнка, Из-за […]...
- ДЖМЕЛИК Прийшов з війни сусід, мій старший друг. Як зиму зимувалось, небораче? Ходімо, каже, на весняний луг, Бо я його давно-давно […]...
- ДОРОГИ Молюся вам, оті дороги, Донецькі, чорні, кам’яні, Що ранили дитячі ноги І лікували у стерні; Отим стежкам, які водили По […]...
- ЗЕМНІ ДОРОГИ Чумацький віз чи парокінні дроги, Комфорт сучасних автоколісниць… Як розверстать мої земні дороги – Вони досягнуть астроодиниць. Дорога – це […]...
- У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...
- “Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр…” Ліс в осені стояв. Дивився на райцентр. Смолою синьою перекипало літо, І дихала земля з прив’ялених люцерн, Прощався з літом […]...
- “Там у степу, схрестилися дороги…” Там у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і […]...
- “Сніги дороги заметуть…” Сніги дороги заметуть По самий видногруг. Ой неблизька ж до тебе путь, Товариш мій і друг, Через ліси, через яри, […]...
- “Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану…” Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А […]...
- ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
- УМИРАЮТЬ МАЙСТРИ Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А […]...
- “Вот и разошлись пути-дороги вдруг…” Вот и разошлись пути-дороги вдруг: Один – на север, другой – на запад,- Грустно мне, когда уходит друг Внезапно, внезапно. […]...