МОГИЛА

Related posts:

1. ОЛЕКСАНДРУ МОРОЗУ Буває, душу роздирають тигри. Бува, серед кривавиць і заграв Відчуєш раптом: ті, із ким ти виграв, Противніші від тих, кому […]...
2. “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
3. ІІІ. “Люди різні між нас бувають…” Люди різні між нас бувають – Симпатичні, гарні, чудні. Дні за днями, бува, куняють, А живуть лиш у мріях та […]...
4. МОГИЛА Там, де виснуть, як мокрі мішки, небосхили І, задумавшись, гори стоять навкруги, Ледь видніє чиясь безпритульна могила, Мов сирітка, загублена […]...
5. ДУМКА Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший […]...
6. БАТЬКІВСЬКА МОГИЛА Покинув нас і нашу матір; Скажи, нащо в далекій стороні, Без рідних сліз, в чужій землі, Ти ліг, мій милий […]...
7. “Без жайворонка степу не був…” Без жайворонка степу не бува. Коли ж і є, який то степ уже? Отак, як ліс, – то тільки дерева, […]...
8. ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
9. ВЕСНА Soleil – espace – verdure. Le Corbusier Читаю книгу архітекта Ле Корбюзіє. О, творчий людський інтелекте, о, візіє! Мій настрій […]...
10. ЖАЛЬ Як настане весна божа, Степ зазеленіє, Яких тільки нема квіток! Аж серце радіє; Ряст, барвінок, чебрець, зорі, Васильки і рута. […]...
11. “Я плакав над сторінкою товариша…” Я плакав над сторінкою товариша… Там люди умирали, як жили, Не черв’яки нікчемні, не опариші, На тверді – вої, в […]...
12. СВЯТ-ВЕЧІР Чекаю свята. Стаю сам святом. Кутя всміхається щирим зерном. В душі бентеги, як слів, багато. Лягає сутінь десь за вікном. […]...
13. МОГИЛА Що то за могила: Вітер сніг розміта; Крізь сніг почорніла Трава вигляда? Далекії роки далеко вплили, Як води весною. Густою […]...
14. САВУР-МОГИЛА Колись давно, в добу воєнних бур, Прийнявши прю на пагорбі крутому, Поліг за славу лицарського дому Хоробрий скитич, провідний Савур. […]...
15. МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
16. МОГИЛА СВЯТОСЛАВА Над річкою над Опором Долина зацвіла, Біля річки на долині Самотня могила. Над могилов Бескид гордий Недвижимо чає І, мов […]...
17. ОШУКАНА МОГИЛА Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у […]...
18. Розрита могила Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця […]...
19. МОГИЛА МАТЕРИ Ни креста, ни камня даже на могиле этой нет, и никто мне не укажет никаких ее примет. Бугорок, с другими […]...
20. “Лився спів колись у мене…” Лився спів колись у мене, А тепер я сльози ллю… Про журбу мою співати Доручив я солов’ю. Все втонуло в […]...
21. ШВЕДСЬКА МОГИЛА У степу під Полтавою є висока могила, – Жито спіє навкруг, пшениці, ячмені, Мирний день розквіта, розпростовує крила… У задумі […]...
22. ПОЛТАВСЬКА МОГИЛА Над городом Полтавою туман виходжає; У тумані вечірнє сонечко сідає. Туман зимній та холодний оддався снігами; Позаносило ізгарбом стежки між […]...
23. Немає гіршої образи Немає гіршої образи, Немає більшої біди, Коли любов руйнує зрада. Кричать? Кому? Тікать? Куди? І тільки виплакавши очі, Якщо душа […]...
24. СТЕПОВА МОГИЛА Звідкіль ти, могило, У степу взялася? Хрестик з очерету, Земля не зляглася. Ні шляху, ні стежки; В полі дико, пусто; […]...
25. САВУР-МОГИЛА На циферблаті час ганяє люто стріли, і сиплеться пісок з пощерблених трибків, і вороння летить крізь простір прогорілий, летить на […]...
26. БЕЗІМЕННА МОГИЛА Гірчать нагріті сонцем полини, Пливуть хмарини білі, як вітрила. Лежить, мабуть, з минулої війни Серед степів загублена могила. Чий син […]...
27. САВУР-МОГИЛА Це я – мандрівний кобзар – іду битим шляхом і помічаю при дорозі гніздо, де повно пташиних яєчок. Коли нахиляюся […]...
28. МОГИЛА ПРЕДКІВ Тут, біля давньої церковці, Де святили на Спаса маківки й калину У дзбанах, поливаних склицею, Стоїть могила моїх предків. Кована […]...
29. МОГИЛА АКВАЛАНГІСТА Гранітні брили, скелі – Тарханкут. Суворий напис прочитав я тут: “У цім краю нема його могили, Його могилу хвилі моря […]...
30. “У кожнім парку – масова могила…” У кожнім парку – масова могила, Лежать прикриті кості й черепи. Кричало небо, плакали степи, А світ мовчав, ховаючись під […]...
31. МОГИЛА НЕИЗВЕСТНОГО СОЛДАТА Могила Неизвестного солдата! О, сколько их от Волги до Карпат! В дыму сражений вырытых когда-то Саперными лопатами солдат. Зеленый горький […]...
32. МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА Не пляс Етуаль – площі Зірки, Де шум не стихає й на мить, В могилі, Обдурений гірко, Солдат Невідомий лежить. […]...
33. ЗАДУМА Святковий мент – з людьми погомоніти, А ще когось послухать – поготів. Чому ж, чому на неблизькі орбіти В цей […]...
34. ЧЕКАННЯ Десь він згубивсь у степах, у вселенській завії. Так от… пішов. І по ньому – лиш вітер і сніг. …Жінка […]...
35. ОГНИЩЕ Квітки пахнуть ясним ранком, Соловейко свище, Край дороги догорає Забуте огнище. Курить димок; головешка То сям, то там тліє, І […]...
36. “Святковою порошею…” Святковою порошею Кружляє далечінь. Агов, моя хорошая, Журбу покинь! Як жить, – то тільки наново! Крізь тьму алей Іду в […]...
37. СПІВАКА Як блисне думка, у душі засяє, Пісня мов рветься з серденька на волю, Тоді, сердега, ввесь світ забуває, Горе важкеє […]...
38. “Не помираю від хули…” Не помираю від хули І не полюю на хвалу я… Та як хвилююсь я, коли Мене нічого не хвилюю! Байдужість. […]...
39. КАРМАЛЮК IX Ах, осінь, осінь! Всім дано сивіти, Як мовлять мудрі: взнать добро і зло. Одні на схилі літ живуть, як діти, […]...
40. З Йоганна-Вольфганга Гете ПРИРОДА І МИСТЕЦТВО Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І поміж […]...