Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Я плакав над сторінкою товариша…”

Я плакав над сторінкою товариша…
Там люди умирали, як жили,
Не черв’яки нікчемні, не опариші,
На тверді – вої, в небесах – орли.

Я плакав над сторінкою товариша –
І пробивалось сонечко згори
Крізь холодини і всесвітнє хмарище
Й освідчувало правди прапори.

І так мені сторінка та читалася –
Луна любові й прагнення мого,
І так хотілось, щоби не кінчалася
Найправедніша вигадка його.

Не побивався в тузі безпорадності –
Краплина в морі, зернятко в коші, –
Радів, що плачу, що не втратив здатності
Життя сприймати розумом душі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


“Я плакав над сторінкою товариша…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР