Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“У кожнім парку – масова могила…”

У кожнім парку – масова могила,
Лежать прикриті кості й черепи.
Кричало небо, плакали степи,
А світ мовчав, ховаючись під крила:

Легка нечулість совість полонила –
Недобачав і жив, немов сліпий;
Оброслий ситтю, наче коропи,
Не чув, як душить люд новий Атила.

Того, хто всю Європу годував,
Дзвенів піснями, словом жартував,
Московська мафія вела вмирати.

Та, визволяючись, дознав і ти,
Байдужий Заходе: завдавши втрати,
Вона й тебе зуміла потрясти.

Тернопіль, 1990.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“У кожнім парку – масова могила…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)