Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…”

Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва.
Ти – мов галактика. До того ж-у вінках.
Така близька у кожнім своїм слові –
й така у кожнім слові неблизька.

Так добре йти весняними лугами!
Ген марево на обрії курить.
Мільйони років світлових між нами,
спресованих в одну коротку мить.

Таки нешвидко долинають вісті –
вгадати їх не зможе і звіздар.
Ти – мов галактика… І споконвічна відстань…
Ти – мов галактика… І споконвічний чар…

Цвітуть луги. Цвітуть рожевим, білим.
Цей світ – як луг – не можна не любить.
Твоє до мене світло долетіло,
моє ж до тебе, видно, ще летить.

Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва.
Ти – мов галактика. До того ж-у вінках…
Колись моє почуєш щире слово,
яке летить у світлових роках…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)


“Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…” - ГУЦАЛО ЄВГЕН