Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВОСЕНИ-ЛІТО

Була мого віку в маї ти моя зозуля.
Де взялась шуря-буря, холодом подула!
Нас погнала-розігнала, я один зостався.
Пройшло літо, тоді знов я з тобою спіткався.
Либонь, літо повернулось: ти моя дружина,
Та не та вже молодая весняна пташина!
Світить сонце, мало гріє, літо не гаряче,
Часом дощ холодний крапле, по давнині плаче.
Не розцвіте моє серце, бо воно розбито!
То не літо настояще, то восени-літо!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВОСЕНИ-ЛІТО - КОСТОМАРОВ МИКОЛА