Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…”

Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти.
Один – щонайменший – стезю твою переступає.
Його не запитуєш: хто ти, бо знаєш, хто ти/
Бо є в нього ангел – в такого, ти думав, немає?

Ти думав: хоч нині не треба оцих в самоті.
Найменшого просиш: хоч ти не дивися на мене.
І він опускає зіниці свої золоті,
бо є в нього ангел – ти думав, також прокажений?

Та хто ще поткнеться сюди, де гуляє братва,
хто цих заховає в тумані на ратному полі?
Хто з хворою кров’ю летить над зорею Різдва

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)


“Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…” - ГЕРАСИМ'ЮК ВАСИЛЬ