Може колись у Крилосі
може колись у Крилосі
що в чільці сонця шумів прибоєм
парчі зелених лісів на горбах
та галицьких піль у глибоких долинах
аж на край світу
княжна билася пташкою
об вікна палати
й шукала крізь брязкіт мечів
та гласи ектеній з церковної нави
голос тієї єдиної в світі арфи
крізь буруни віків
на іншій півкулі землі
я чую ту арфу єдину в світі
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЦЕ МОЖЕ ДИВНО Це може дивно, може ненормально З кущами й речами заводити розмови, Які вважаються законно і формально Звичайним крамом без душі […]...
- МОЖЕ, Й ТАК Може, й так. Я не справдив надій І малого гуртка… Але знаю: В праці важкій Не скривила рука. Може, й […]...
- 4. Може, мореля в вікні Може, мореля в вікні, в передчутті терпкої весни шепнула тобі благовість, заки архангел метеором злетів до малого твого гнізда. Каплице […]...
- Може я була цим сліпцем може я була цим сліпцем або катеринкою або піснею що з неї бриніла загубилася пацьорки дівчинки з очима солодких сливок...
- АРЕНИ АРЛЯ Арени Арля! Пил тисячоліть Припорошив ці кам’яні трибуни, Оці арени, звідки арфи струни Або бики, що випускала кліть, Серця втішали, […]...
- “Може, ти зі мною надто строга…” Може, ти зі мною надто строга, Та й чого б ти ніжною була? Але ти в життя моє убоге Зіркою […]...
- “А може Ви граєте цю святотатську ролю…” А може Ви граєте цю святотатську ролю, Щоб Вероніці неважко було Вас назавжди забути? Коли це істина, Вежо на скелі, […]...
- “Колись дурною головою…” Колись дурною головою Я думав: “Горенько зо мною! Як доведеться в світі жить? Людей і господа хвалить? В багні колодою […]...
- “Чи може бути чорне білим…” Чи може бути чорне білим? – Спитало чорне у білого. Чи може бути біле чорним? – Спитало біле у чорного. […]...
- “А може, знову на Ірпінь…” А може, знову на Ірпінь Мені назавтра шлях проляже, І Морозенко з білих скринь Своїх скарбів мені одважить? І луг, […]...
- Де задивилися ви, Грації України Ю. К. де задивилися ви, Грації України, в минуле, в майбутнє? чи шукаєте в річці обличчя сонця, чи дожидаєте човен […]...
- А, може, так i треба жити А, може, так i треба жити: То перти плуга, то спiвать, То плакать…Тiльки не карать Себе за щось, не так […]...
- РОЗРАДА Ти не дивися на мене очима, повними рос; Твої пальці торкають моєї душі, як арфи, Ти колишеш її глибокими хвилями […]...
- “Може, справді аж дві душі…” Може, справді аж дві душі Пробуває в грудях у мене. Одна – в золотій іржі, А друга – руно зелене. […]...
- “Може бути, що мене не буде…” Може бути, що мене не буде, Перебутній час я перебув, Але будуть світанкові губи Цілувати землю молоду. І моєю літньою […]...
- N. N. (“Така, як ти, колись лілея…”) N. N. Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла І воплотила, пронесла Святеє слово над землею. Якби-то й ти, […]...
- ГОЛОС МОРЯ Голос моря – звукове явище над поверхнею моря. Людина голосу моря не чує. Можливо, його чують деякі морські тварини. УРЕ […]...
- “Може, я на морському родючому дні…” Може, я на морському родючому дні Серед трав і серпів Народилася в серпні. Було ж море в Карпатах в непам’ятні […]...
- “Що може віщувать про плід тернова квітка?..” Що може віщувать про плід тернова квітка? Оголеність стебла не змінюється в звук. На грубих чагарях лежить легка намітка, заплутавши […]...
- “Може, так і треба неодмінно…” Може так і треба неодмінно, Як робить давно вже звикли ми: Падати слухняно на коліна Перед геніяльними людьми. Вихвалять, і […]...
- “Недивлячись на те, що я сказав колись…” Недивлячись на те, що я сказав колись, на світі ще не все зі мною відбулося. О, видубицький отче, за мене […]...
- ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
- “Течуть сторучайно дюни…” Течуть сторучайно дюни, Піски суховійно дмуть, Буруни, бутні буруни Мою замітають путь. Як смерчі – димучі зарви. Як вихор – […]...
- АНТИГОНА не топтчіть брунькоцвіту! в конвої заборал і мечів крізь гомін іду на поталу у мороці хлані серед ядучих очей я […]...
- РЕГІТ Море Середземне шумить, хвилями дзвонить в боки пірамід африканських, хлюпають ріки криваві в долинах віків у круті костяні береги із […]...
- “Колись давно, в сумних біженських мандрах…” Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних […]...
- “Мало в світі копачів криниць…” Мало в світі копачів криниць, більше спраглих, що бредуть крізь хащі. Вічні книги в затишку полиць, ви, як люди, тільки […]...
- Колись колись у хрестоносні дні ми йшли на Голготу навколішках і тернина нам правила за лаври тепер танцюємо на паркеті сердиті […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- “Ми вкупочці колись росли…” Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. […]...
- “Друже, були Ви колись…” Друже, були Ви колиось Над озером Гарда в бурю? Чи об’явилися Вам Доломіти в світанковім сяйві, Схожі на хризоліт? Чи […]...
- МАЛЮНОК НА ВІКНІ Мороз спогадує І на моїм вікні Рослинний світ епохи неоліту Відтворює. Галузка до листка І стовбур до коріння. Ростуть ліси […]...
- Ростиславичі Після князя Ростислава Залишилось три сини. Поховаваши батька, з Криму Повертаються вони. Мирно батьківщину ділять, В згоді, і приязні живуть, […]...
- СКЛЯНКА НЕ МОЖЕ ВИПАСТИ З РУКИ Рука, забандажована м’язами і бандажами, подібними до м’язів, біла, як стіни лікарень і їхні простирала, які вона називає своїми родичами, […]...
- “Не маю зла до жодного народу…” Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені […]...
- “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
- ЛАСКА Сім срібних мечів у грудях: Марія дає мені свій фіолет В абсиді, мальованій синькою. А Той, хто мовчав у ритуалах […]...
- РЕКВІЄМ ПАВЛОВІ ТИЧИНІ Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце. Він ще не знав про це, а вже Вона ходила Навшпиньках по його […]...
- ФЕОФАНІЙСЬКІ ГРУШІ Пам’яті Галини Кальченко У тої Феофанії, що ніби Була і преподобна, і свята, Весною груші огортались в німби Та бджолами […]...
- Навколо троянди (сонет) Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]...