Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

АНТИГОНА

не топтчіть брунькоцвіту!
в конвої заборал і мечів
крізь гомін іду на поталу

у мороці хлані
серед ядучих очей
я – громозвід короля
і захват у розмаю

мій гніт короткий у світильнику:
хай ковтне голодний крутіж
кучугура засипле
троянда вітру розвіє по світу

я родилася для любови

і ніхто ніколи не згасить
зазореної ночі
що розцвітає в мені


АНТИГОНА - ВІРА ВОВК