Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Може, так і треба неодмінно…”

Може так і треба неодмінно,
Як робить давно вже звикли ми:
Падати слухняно на коліна
Перед геніяльними людьми.

Вихвалять, і славити, й кричати,
Роздувати тиміямів дим –
Геніїв між нами небагато,
То чому ж не поклонятись їм?

Але я зібрав би всіх тиранів
І сказав би, знявши капелюх:
Я не буду вам співать пеани
І хвальбою лоскотати слух.

Ви усі розумні та відверті,
Тож скажіть по щирості мені:
Хто й за що вам дарував безсмертя,
Хто й за що продовжив ваші дні?

Говоріть, кричіть, щоб всі узнали,
Втямили нарешті до пуття:
Смертні вам безсмертя дарували,
Смертні вам продовжили життя!

Щоб надійно крила соколині
Вас у небі вічности несли,
Мудрости своєї по краплині
Смертні вам, як бджоли, віддали.

Вас, як прапор, підніма людина
В боротьбі за правду проти тьми.
Генії! Безсмертні! На коліна
Станьте перед смертними людьми!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 3,00 out of 5)


“Може, так і треба неодмінно…” - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ