Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Недивлячись на те, що я сказав колись…”



Недивлячись на те, що я сказав колись,
на світі ще не все зі мною відбулося.
О, видубицький отче, за мене помолись,
коли вночі її
з плечей згорну волосся.

І коли довгий мед її осінніх ніг
обпалить мій язик
вогнем своїм медовим,
о, видубицький отче, з твоїх чернечих книг
хай вбереже мене, якщо не Бог – то слово

від того, що іде –
коли вже все пройшло,
коли я сказав і всіх послав на букви
своїх смішних книжок…
І раптом це тепло
вмикає вікна, як
вмикають ноутбуки,
і каже: треба ще.
Нічого не було
іще… І ще до віч вливає з жмені блиску…
О, видубицький отче,
ти знаєш ремесло
молитви.
Помолись
через Дніпро. Тут близько.

За стогін і за крик,
за наш безсмертний гріх,
якщо ти справді той,
хто має право – всує…
Під ліхтарем кружляє монастирський сніг.
І ти, кохана, спиш. І я тебе цілую.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Недивлячись на те, що я сказав колись…” - ФЕДЮК ТАРАС