“Очима ти сказав мені: люблю…”

Related posts:

1. “Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...
2. Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
3. “Я тій сльозі сказав: не йди…” Я тій сльозі сказав: не йди. Я тій сльозі сказав: сиди. Сиди, не плач, моя сльоза, Сиди, не плач, як […]...
4. “Не говори печальними очима…” Не говори печальними очима те, що не можуть вимовить слова. Так виникає ніжність самочинна. Так виникає тиша грозова. Чи ти […]...
5. НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
6. “Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання…” Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання. Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік – ця тривога, ця […]...
7. ГОЛУБИМИ ОЧИМА Голубими очима Вдивляється в небо дитя – Голубими дорогами Одпливає, одходить життя. Десь нема вже високого саду, Що до мене […]...
8. “По небу блакитнім очима блукаю…” По небу блакитнім очима блукаю За думкою думку туди посилаю; Тону там душею, тону там очами Глибоко, глибоко поміж зіроньками. […]...
9. “Біль нічний в мені все множиться…” Біль нічний в мені все множиться, Тінь блукає по виду. ой, чогось мені не можеться Серед ночі у саду… Люди […]...
10. “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
11. “Люблю мамин почерк. Слова її переловім…” Люблю мамин почерк. Слова її переловім. Їх можна читати, шептати і не відпускати. Не жить мені більше, у світі не […]...
12. ОЧИМА ТАРАСА Царі Вкраїні викололи очі, Коли вона край битви знемогла. Пішла у світ, як ходять поторочі, Уже ніким – без радості […]...
13. “Бабо Химо, з добрими очима…” Бабо Химо, з добрими очима, Загубились у далекій млі, На край світу з рідної землі Повезли вас у сибірські зими. […]...
14. “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
15. “Заворожи мені, волхве…” “Заворожи мені, волхве! Заворожи мені, волхве…” Сидить по мавпі на зорях, на місцях. Респектабельні пілігрими в комфортних “Волгах” “ходять” по […]...
16. “Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку…” Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку, Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку. Не серце колотиться […]...
17. “Філософе з чарівними очима…” Філософе з чарівними очима, Із добротою в глибині зіниць! Ще є в нас, люба, крила за плечима, Що не дозволять […]...
18. “Скажи мені, які у тебе очі?..” Скажи мені, які у тебе очі? Ідуть літа. Ловлю себе на тім, Що образ твій, мов свічка серед ночі, Вгасає […]...
19. “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
20. “ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають…” ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають згодом певно наткнувшись на них ти пронизливо їх зрозумієш і подумаєш – […]...
21. “Мені у слові дано дозрівати…” Мені у слові дано дозрівати. Чому ж, як пух, летять мої слова? Я б так хотів тим полем задрімати, Де […]...
22. “Як тільки на арфі плачевній…” Як тільки на арфі плачевній Замовкне останній мій спів, В глибокій скарбниці душевній Багато ще лишиться слів. Слова ті намистом […]...
23. “Розкажи, розкажи мені, поле…” Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той […]...
24. “Ти даруєш мені підкову…” Ти даруєш мені підкову, Дай-но – сивого підкую. Не спіткнися, мій коню, знову На зарослім, стрімкім плаю. Ти не бійся […]...
25. AMEN Амінь Закінчений концерт, лиш відгомін – омана. Кінець усього – смерть, таємна і незнана. І радісне й сумне минає, мов […]...
26. Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж […]...
27. ПЕРО Й КАЛАМАР (Байки й прибаютки) Раз Каламар з Пером сердито спорить став, Хто книжечку нову із них скомпонував? Почувши, зо сміху хазяїн як не вмер: […]...
28. ОЧИМА ДО НЕБА Ластівка – молодик на синьому небі, скіфський лук у відчаї в небо закинутий, з перерваною тятивою. Ні! Літера “Р” у […]...
29. “Видно, судилася доля така мені…” Видно, судилася доля така мені: Сіяти жито в степу і на камені. Через негоди, погорди і моди Хлібом для рідного […]...
30. “Люблю тебе – не знаю слів…” Люблю тебе – не знаю слів Тієї пісні лісової. Крізь верховини ясенів Сніжини розтають весною. Пташиний виклюнеться спів Із лісовинного […]...
31. “Мені неприємно звучало…” Мені неприємно звучало завжди: табори, Не тільки тому, що співзвучні їм концтабори. Звучить щось недобре в невинних словах: інтернати, (Був […]...
32. “Нас жорстока доля розлучила…” Нас жорстока доля розлучила… На землі ж мені лишився слід – Чорнобривців карими очима Дивиться душа твоя у світ....
33. “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
34. “Так мені, бува, не вистачає…” Так мені, бува, не вистачає гордої тієї прямоти, що стрясає скелі глухоти і гримить у безвісті мовчання. Падають на мене […]...
35. “Цю жінку я люблю. Така моя печаль…” Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день […]...
36. “Незнайомі міста мені сняться щоночі…” Незнайомі міста мені сняться щоночі. Незнайомі дахи. Незнайомі жінки. Може, з інших планет?.. До дискусій охочі, Мене в зали запрошують […]...
37. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
38. “Мені здається, я не знаю…” Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо та й живе, […]...
39. “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…” I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а […]...
40. “Відмикаю світанок скрипичним ключем…” Відмикаю світанок скрипичним ключем. Чорна ніч інкрустована ніжністю. Горизонт піднімає багряним плечем день – як нотну сторінку вічності. Що сьогодні? […]...