Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СТИХ І

Не жаль мені, що люті муки
Мене женуть в сиру могилу.
Мене давно, давно втомило
Життя гірке. Поро розлуки,
Вітай! Вітай!
По чім жаліть? Коса морозу
Скосила в серці квіт надії,
А я орю, скороджу, сію
І ллю на скибу щиру сльозу,
Надармо ллю.
Горе! З чим вернусь я з дороги?
Ти знаєш, отче, я трудився.
І з груди рветься зойк тривоги.
Прости! Прости!
Мені не жаль, що рано гину:
Життя – Голгота, розкіш – мрія,
Бажання – пекло. Серце мліє,
Що я піду, а другам кину
Лиш кілька сліз…

***

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


СТИХ І - КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО