АНГЛІЙСЬКА ЕПІТАФІЯ
Зупинись, помолись, перехожий, за мене,
На землі я прожив небагато-немало:
Мав і ковти із срібла, і злото червоне,
І дівча нерозумне мене цілувало.
Ні життя не збагнув, ні природи людської,
І, коли корабель наш розбився у морі,
Врятував мене друг із безодні морської, –
Він же згодом убив у нікчемному спорі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “З далекого походу…” З далекого походу Вернувсь до мене брат. Одкинув він рушницю, На край стола схиливсь. – Ой що ж ти, брате, […]...
- РІДНИЙ ДРУГ Зринали друзі, наче сон, бувало, й сидори носили. А друг порібен, як озон, коли вже дихати несила. А друг приходить […]...
- ЕПІТАФІЯ ПОЛЯГЛИМ КОНЯМ Будуть прийшлі пости по згаслій плакати бурі, вічну хвалу голосити впалим в алюрі; будуть водити туристів, де Ніке кам’яностопа проходить […]...
- КРАПЛИНА У час, коли сльота зимова В житті на мене наліта, Чи прокрадається у слово Зневіра, смуток, гіркота, Чи хмари застилають […]...
- ЕПІТАФІЯ НЕОКЛАСИКОВІ Не Рейн, не Волга, не Дніпро, не Вісла – Його сховає вічності ріка. Прощай – неокласичну руку стисла Після Європ […]...
- ЕПІТАФІЯ (З арабської) Тут ліг писака, що в Бейруті Співав хвалу красуні Руті. Чи він розправив крила скуті? Замовк – і згинув на […]...
- “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
- ІМПРОВІЗАЦІЯ ОПІВНОЧІ 1. Постукаєш у двері. Гострі кроки по засмічених дошках підлоги, і лице – зелена пляма в коридорі : у мене […]...
- “Мушлею йому споконвіку…” Мушлею йому споконвіку хотілося ліпитися до дна корабля Він ставав мушлею і ліпився дуже щільно що вже й не відірвеш […]...
- СПОГАД СТАРОГО ГВАРДІЙЦЯ Моя гармата била точно в ціль, і там, де чорно плавилося небо, мій вірний друг у смертному кільці коригував з […]...
- ОСТАННІЙ РУБІЖ Коли невірний друг тихенько зрадить, коли немає ради і розради, коли усі вже спалено мости, – я вистою. Бо є […]...
- МОЇЙ МАТЕРІ Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. […]...
- СТАРОВИННИЙ ГЕРБ ПАРИЖА Ще раз одвідав я Карневале – Музей історії Парижа-міста. Багато експонатів там… Але Запав мені у пам’яті туриста Парижа старовинний […]...
- “У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...
- Я СЛАВЛЮ НАРОДЖЕННЯ ЛЕНІНА Весною – сади зелені, Весною – квітують квіти, Весною родився Ленін, Щоб землю весною покрити! Як сонце весняне тепле Розковує […]...
- “Прощай, морська корово із Командорських островів…” Прощай, морська корово із Командорських островів! Чудовисько, релікт, створіння ластогруде. Десь бачили тебе, останню із корів. Ти вимерла як вид. […]...
- “То шторм на морі орди хвиль жене…” То шторм на морі орди хвиль жене, То знову штиль, меланхолійна тиша… Не знаю, що мені миліше, Що більше радує […]...
- КОМІЛІТОНОВІ ЧОРНОМОРЦЕВІ Будуй найбільше – душу. Гордий дім В безсонних ночах архитект узрів, Вгадав у каменю пропорцію і міць. Тесали ліс, залізо […]...
- ПІД КИЇВ СТАРИЙ Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу […]...
- “ТАК ДИВНО В СОСНАХ ВІТЕР КОЛОБРОДИВ…” Так дивно в соснах вітер колобродив, Вишумлювало ніжно так зело, І я збагнув, що в світ оцей приходив, Коли мене […]...
- І В МЕНЕ БУВ СЕРДЕЧНИЙ ДРУГ І в мене був сердечний друг В днях долі і недолі, Лишився там, де сонний луг Говорить з вітром в […]...
- “Що в мені ти закохалась…” Що в мені ти закохалась, Я се знав, я сим пишався; Як же ти мені призналась, Глибоко заколихався. І побіг-злетів […]...
- БОРОТЬБА Ні, ні! в цій боротьбі я довше вже не встою, У велетенській з мусом боротьбі… Коли я в серці жар […]...
- “І знову сам воюю проти себе…” І знову сам воюю проти себе – Два чорти скарапудились в мені. Один волає: “Зупинись! Не треба!” Штовхає інший: “Не […]...
- ВСЕВОЛОДУ НЕСТАЙКУ На його особисте замовлення Перехожий, зупинись! Уклонись Нестайку! Він же теж носив колись І труси, і майку. 1975 р....
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
- “На вірність друга перевір..” На вірність друга перевір, Коли тобі і важко, й гірко, Коли надії гасне зірка І горе стукає у двір. На […]...
- ПІД ХУРТОВИНУ У горах Пінда ніч насуплено буяє, Холодна ніч, сира… Як скиглять скрізь вітри! Як хмари навкруги зубчаста роздирає! Не блискавки […]...
- КРИК ЧАЙКИ Казала хвилям: – Заберіть мене в море! – Не зрозуміли Моєї мови. А чайка кричала. Казала: – У мене очі, […]...
- ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
- “Чому на мене впало стільки зла…” Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна […]...
- APPASSIONATA Місяць розбився на щоглах У спокійному плесі, Розіскрив у шалені антурії Тихі вітрила. Смуток – не голуб ласкавий, Не сховаєш […]...
- ПРОЩАННЄ З РІДНОЮ ВКРАЇНОЮ І Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем; Вітри ночнії, ревучі хвилі Разом співають із моїм […]...
- ТИ НЕ ПРИЙШЛА Ти не прийшла в вечірній час… Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в […]...
- ГЛИБИНА І Пашіє жовте поле, мов черінь, пливе в зеніті сонце неквапливе. Ми в яр звернули, на гарячу рінь, ми сохнемо: […]...
- “Здригнулася душа від злодіянь…” Здригнулася душа від злодіянь З історії розверзлої безодні. І мов закам’яніла. І мовчить Від чорногоря злого посинівши. Хто сіяв вітер? […]...
- НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...
- НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...
- “Ліси у ряст убралися барвисто…” Ліси у ряст убралися барвисто, Дощами квітень рясно відшумів. Під молоді перегуки громів Зійшов на землю травень урочисто. Зело відчуло […]...