“Із тої пори, як сказав на лозинці…”

Із тої пори, як сказав на лозинці,
Як літеру вивів на папірці,
Росло чортовиння йому на мізинці,
Чи, скажем точніше, на правій руці.
Зів’яли мусони, минули пасати,
Та так, щоб аж гірко ставало чортам.
Лиш тільки у голову думку бере,
Штурхають під руку чорти і чортиці:
Утни, мов, нове та забудь про старе.
А вже побіліла йому голова.
А те чортовиння уже не правицю, –
Всю душу стожарно йому сповива.
Засіло те диво у нім невигойно.
І кажуть добродії мрійно-сумні:
– Воно було б гарно, напрочуд пристойно,
Якби ж то ви спекалися чортівні… –
І де її діти, ту птицю чи крицю?
Відтяти правицю? Пришити нову?
Але ж не поможе: із того мізинця
Пішли метастази по всьому єству.
От, власне, і все. Він знай собі пише
І житиме так до останнього дня.
І час йому шпарко в потилицю дише,
Й росте в нім прекрасна ота чортівня.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...

“Я дві пори в тобі люблю…” Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? […]...

“Зійди на пагорб літньої пори” Зійди на пагорб літньої пори, Вдивляйся – наслухай це диво-літо: Щось шепотять зелені явори, І колоситься в полі жито, Сміється […]...

“Ціла епоха – пори недовіри і страху…” Ціла епоха – пори недовіри і страху, Вибачте, друзі, за холод… Що, наче молюск, – В скойку ховалась душа (вільна, […]...

І СКАЗАВ БОГДАН І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: І султан, і хан, і шляхта – вороги напасливі. В українського народу […]...

МАЗЕПА XVIII Мазепа дума, як на крицю Знайти ще дужчу силу – гнів… Щоб будувать свою столицю, Петро все просить козаків. Вони […]...

“Я тій сльозі сказав: не йди…” Я тій сльозі сказав: не йди. Я тій сльозі сказав: сиди. Сиди, не плач, моя сльоза, Сиди, не плач, як […]...

“Я їй сказав: “Мене ти не люби…”” Я їй сказав: “Мене ти не люби… Нам осінь пізня ходить коло хати, он сиза паморозь, як дикі голуби, на […]...

“Недивлячись на те, що я сказав колись…” Недивлячись на те, що я сказав колись, на світі ще не все зі мною відбулося. О, видубицький отче, за мене […]...

“Я сказав тобі лиш слово…” Я сказав тобі лиш слово – Вколо ж шум який піднявся: В небі сонце задзвеніло, Гай далекий засміявся. Подививсь я […]...

“Очима ти сказав мені: люблю…” Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, […]...

“Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...

ФЕНІКС Художник ловив нетерпляче жар-птицю у клітку розуму. А птиця злітала в гарячім попелі роздумів. Художник не здався, одначе, – відкинув […]...

“Білого гриба запах сниться – тулиш до листя…” Білого гриба запах сниться – тулиш до листя губи припухлі свої – націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. […]...

“Суха трава пов’язана в пучки…” Суха трава пов’язана в пучки, Коріння й зілля в сінях і коморі. З усіх усюд сюди приходять хворі, Приносять бабі […]...

ЖАР-ПТИЦЯ Сусідка моя – чарівниця – годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-птицю з очима-намистинками. І як воно трапилось – хто […]...

ЖАЛІСНИЙ СОНЕТ Умій суддю свого жаліти, Тяжкі гріхи йому прости, Та ж він людина, як і ти: У нього дома жінки, діти, […]...

ПРИЙДИ ДО МЕНЕ Прийди до мене стежкою світанку, як почуєш з нив зелені голоси, як небо вихилить блакиті склянку, хлюпне сонцем на твої […]...

ФУНКЦІї ПОЕЗІї поезія не може бути відірвана від життя моезія має служити життю домашня господиня повинна витерти винести вимести витріпати нагодувати закупити […]...

ЖАР – ПТИЦЯ Мені співала мати про жар-птицю, Вишин володарку, пестунку хмар. Вона минає зерно і криницю, Лише вночі клює Волосожар. Бувало: смеркне; […]...

ПОЛЮВАННЯ Дні втрат і віднаходин, дні сонячних думок, де сміх, як бризки глоду серед пустих гілок. Та й голова на скрузі […]...

НЕ ДЛЯ ДІТЕЙ – Краще померти стоячи, Ніж на колінах жити! – Сказав учитель історії Дітям. Слухайте, діти, вчителя, Слухайте маму й тата, […]...

“Ані вік золотий, ані срібний…” Ані вік золотий, ані срібний… Помаранчевий тане туман. І стоїш ти такий непотрібний. А довкола вирує майдан. У нові, у […]...

ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...

КРУТИ Ще юнаки, ще майже діти, А навкруги і смерть, і кров. “На порох стерти, перебити!” – Іде на Київ Муравйов. […]...

“Коли в бою відрубану правицю…” Петрові Реброві Коли в бою відрубану правицю Старшому русів обри піднесли, “Не буде миру, – він повів, – єсли Степовці […]...

ГОЛУБИ Прилетіли в гості голуби, Під вікном крильми залопотіли. Травень був. І ранок голубий. І, як діти, ми йому раділи. А […]...

ТОПОЛЯ Ти завжди видаєшся мені матір’ю: як вона – ти струнка, одинока ти, як вона (твоїх подруг виламав час, а оті […]...

ТУФЕЛЬКА діти миліші ніж дорослі тварини миліші ніж діти кажеш якщо продовжувати в тому ж дусі мусиш дійти висновку що наймиліша […]...

“І десь надійшло на останку…” І десь надійшло на останку Холодне і темне: прощай! Минаю будинок Держбанку, Мене обминає одчай. Даремне змагання – схилиться. Впевнять: […]...

ЦИГАНКА Оце – моя хата. А це – мої діти. Чого б нам, соколику мій, не радіти? І діти у школі, […]...

5. ВІРШОТВОРКА ВИСТУПАЄ В ТРИГОРСЬКОМУ Ну що йому твоя манірність, Велечериві словеса. Він знав поезії безмірність, В її піднявшись небеса. І що йому ці дзеньки-бреньки, […]...

ФАНТАЗОЦИРК Я околений жмутом моїх відчувань. Але я їй скажу, що вони всі – довкола неї. Захід над бухтою. Які засліплюючі […]...

ДІТИ ЧОРНОБИЛЯ Пристрасні промови, мітинговий бум, А в очах дитячих недитячий сум. Невимовним болем погляди ячать, На обличчях горя й фатуму печать. […]...

Кмітливість Біжать до саду діти ясноокі, Засмаглі, балакучі, повнощокі. А сад, рясні наклонюючи віти, Немовби кличе: “Завітайте, діти”. Хлоп’я іде під […]...

ПІОНЕР І Я не поет і не історик, ні! Я – піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую […]...

“До мене сходять сподівання…” Так полюбив я вечори, Над Виссю трепетне смеркання! Мов ясні зорі, з-за гори До мене сходять сподівання. Серпнева курява спада, […]...

ВИХОВАННЯ Подолай себе, грішнику, Правили вихователі, Шмагаючи йому спину канчуками I бідолашний не витримав добре натужився і посунувся з себе поминаючи […]...

“Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...

МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...

Related posts: