Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







АРЕНИ АРЛЯ

Арени Арля! Пил тисячоліть
Припорошив ці кам’яні трибуни,
Оці арени, звідки арфи струни
Або бики, що випускала кліть,
Серця втішали,
І не тільки юні!

Кипіли пристрасті людські і сміх
У древнім Арлі, що належав Риму…
Крізь дим і пил ту бачу даль незриму…
Арени Арля! Юлій Цезар їх
Побудував як цирк. Віки над ними

Промчали, прах посіявши руїн…
Скількох поетів чула ця колона!
А трагіків!..
Про це засвідчить Рона,
Що розлилася в Арлі між рівнин,
Що знала Цезаря й Наполеона…

Під оплески безумної юрби
Тут відбувався бій биків – корида!..
Як тихо зараз! Тільки голос гіда
Порушує цей сон,
Та голуби,
Та вітер в тиші бродить, мов сновида…

Арени Арля! Пил тисячоліть
Припорошив і пристрасті, й буруни…
Травою поросли старі трибуни…
Та крутиться Земля!
Світ не стоїть!
Нові часи. Нові лунають струни!

Арль, 1956

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


АРЕНИ АРЛЯ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ