Де задивилися ви, Грації України

Related posts:

1. СЕМЕН ЯКЕРСОН З УКРАЇНИ Про жида С. Якерсона – сотника Армії УНР. Написана під враженням розповіді в Нью-Йорку поета і есеїста Євгена Маланюка – […]...
2. ЛЕГЕНДИ І МІФИ УКРАЇНИ В державі, де обмаль і прав, і свобод – Замучені люди – “щасливий народ”. Не вилізем з кризи, хоч що […]...
3. ДО УКРАЇНИ Через мокру осінь чи сумну завію, Крізь невідворотність чи похмурий день, Я іду щасливий і в душі лелію Для Вкраїни […]...
4. ТИХУ КАЗКУ Тиху казку дерева шумлять І колишуть золочене листя. Десь далеко лебеді ячать, Тут ще осінь, розкішна, імлиста. Як весною: неспокій […]...
5. МІСЯЧНІ ОБЖИНКИ Місячний серп Жне зорі На осінні весілля. Над чорними столами Полів Крук літає – У місяця питає: Чи кожному гостю […]...
6. ЧОГОСЬ ОЧІ Чогось очі серед ночі Ніяк не замкнуться, Чогось сон прийти не хоче, Лиш думки снуються. Ніби тії сиротята, Ніби ті […]...
7. НАД БОРИСТЕНОМ Тирси густої довкола хвилюються спінені хвилі, Вітер гарячий шумить, і хлюпоче під ним Бористен. Дзвінко іржуть тарпани, вигинаючи спини у […]...
8. Може колись у Крилосі може колись у Крилосі що в чільці сонця шумів прибоєм парчі зелених лісів на горбах та галицьких піль у глибоких […]...
9. МИ – З УКРАЇНИ Як вийдуть калинові наші красуні, як зблиснуть намиста кармінні, – від серця до серця проміння трасує мелодія: “Ми – з […]...
10. Хрещення України Що це в Києві за гомін, Звідки крики, галас, сміх І куди оце кияни Тягнуть ідолів своїх? Ось Стрибога порубали, […]...
11. ДО РУСІ-УКРАЇНИ Бажав би я, мій рідний краю, Щоб ти на волю здобувавсь, Давно сподіваного раю Від себе власне сподівавсь. Щоб велич […]...
12. ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...
13. ЛЮБИСТОК З УКРАЇНИ Не внюхав на кордоні митний ніс Насіннячка, що їхало без віз… Посадив його сер Степанченко Між заморських див коло ганочку. […]...
14. СЛЬОЗА УКРАЇНИ Молода і бентежна Україно моя, Якщо ти незалежна, незалежний і я. Хоче “Слава!” гукнути мій розтерзаний рот, але знов ліліпути […]...
15. ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
16. “Гнилі моря на тілі України…” Гнилі моря на тілі України Збирають мито з ракових отрут. І навіть неба голубий редут Не погамує наступів руїни. Болить […]...
17. Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж […]...
18. Ізяслав і поділ України Золоте, незлобне серце Мав у грудях Ізяслав, – Все він думав, все молився, Все він вірив і прощав. І дитячою […]...
19. КРИВАВИЙ ПЛАЧ УКРАЇНИ НЕСЕТЬСЯ Кривавий плач України несеться Від стін Кавказу до верхів Бескиду, А лютий ворог з рабських сліз сміється Та й над […]...
20. “Як стрільці йшли з України…” Стрілецька пісня Як стрільці йшли з України, То сльози тремтіли в очах, Бо кожен кидав дівчину На тих широких, на […]...
21. КРАСО УКРАЇНИ, ПОДОЛЛЯ! Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! Здається, що зроду недоля, Що горе тебе не знавало! Онде балочка весела, В нiй […]...
22. ЛАСКА Сім срібних мечів у грудях: Марія дає мені свій фіолет В абсиді, мальованій синькою. А Той, хто мовчав у ритуалах […]...
23. “Берестечко по Чорнобиль наше…” Берестечко по Чорнобиль наше, Хто б там що і де б що не казав, Ні держави, ні брата на пашу, […]...
24. “…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...
25. “Може, ти зі мною надто строга…” Може, ти зі мною надто строга, Та й чого б ти ніжною була? Але ти в життя моє убоге Зіркою […]...
26. МАЛЮНОК НА ВІКНІ Мороз спогадує І на моїм вікні Рослинний світ епохи неоліту Відтворює. Галузка до листка І стовбур до коріння. Ростуть ліси […]...
27. “Хтось за стінкою в камері тихо співа…” Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]...
28. СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
29. “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
30. РОМАНС МАРТОПЛЯСА Я стужився. Я, мов кінь, погриз вудила – відступи, бідо гірка й мороко: десь любов моя на Ринку заблудила, десь […]...
31. “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...
32. “Вриваюся у безвість і лечу…” Вриваюся у безвість і лечу Назустріч ночі і навстрічу болю, Де німота свої сітки неволі Розкинула, мов сріберну парчу. Маркотно […]...
33. “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...
34. БАЖАННЯ Але часом я хотіла б торкатися тебе так, Як кульбабине сім’я землі. Бажала б, Щоб ти дивився зі мною в […]...
35. “Чи прокленем, чи возвеличим…” Чи прокленем, чи возвеличим Ми, солоніючи від поту, Оту непізнану істоту, Яку історією кличем? Чи занімієм з горя-жалю, Коли, не […]...
36. СКАРГА ФІЛОЛОГА Видно, слів на землі забагато, видно, вік мене добре місив. Я стомився: так важко рубати непролазний словесний масив. Душу терни […]...
37. L. “Зору…” Зору, як рук спаралізованих, не можу піднести. Забув вже навіть смуток за тобою. Пусто, як після похоронів власної душі!...
38. “Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди…” Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди На ниві всіх твоїх надбань. Світанок Твоєї долі відлетів туди, Де вимір інший і де […]...
39. “Край тіні власної ти, матінко, сидиш…” Край тіні власної ти, матінко, сидиш, покрай життя, покрай своєї долі, і зеленіє в затінку спориш, і високо тобі, як […]...
40. “Власні смутки, власні болі…” Власні смутки, власні болі В пісню переллю, І розвію ген по полі Думоньку мою. Там вітрець її посіє В полі […]...