БАЛЯДА ПРО КАКТУС “REGINA NOCTIS”

Місяць – кульбаба,
Іскри розсіяв.
Сіли на віти,
У глиб гортензій.
Щебет занурив
Вінець долини.
Стопа невзута
(Скоячина ніжка)
Вийшла на роси.
Місячне руно
Рине по тілу,
Темний янтар.
– “З уст твоїх вип’ю
Дикого меду,
Чашею долі,
Щастям наллєшся,
Стій, не пролинь!”
Місяць напився
Дикого меду
З чаші без дна.
Бродить, безумний,
Спертий на сосни,
Зигзагом по горах,
Котить розтратно
Жовті лявіни,
Точить сірчані
Лиця з калюжі,
Скапує воском
У ніч – материнку,
Що все повертає:

Місяць – кульбаба,
Іскри розсіяв:
Сіли на віти,
У глиб гортензій.
Щебет занурив
Вінець долини.
Місячне руно
Садом спливає:
Де ти? Прилинь!
– “Я не прилину;
В меду – полин.
І завтра всі ріки
Поплинуть назад.
Тільки раз
Розцвітає мій сад
Єдиний на вічні віки”.

(3 votes, average: 2,33 out of 5)

ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...

ДНО ТИШІ Сліпуче чорний вугіль ночі, глиб і серця шахта, природи дно – дно таємниці й неба синє лоно; лящить у вухах […]...

БАЛЯДА ПРО МАСКУ НА КАРНАВАЛ Я вишиваю щоночі Маску на карнавал; У намистину кладу Покірне своє зусилля, Пýчок моїх дитя. Щоб тільки раз у житті […]...

У ЦІМ ЛІСІ У цім лісі я була мавкою: Танцювала в шелесті вітру З шишками в косах, Малювала губи суницями, Світила очима барви […]...

КАКТУС Пахучу люльку білу кактус запалив. І як дим, чадний дух розливається (Хата ним напувається – з ночі голова як свинцем […]...

“Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...

МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ Оженився стильний Боба, взяв дівульку Жанну. Через місяць він признався слюсарю Івану: – Бачу, брате, що женитьба – діло нешутєйне. […]...

Сутінок напинає сутінок напинає останній промінь на лук в душі дикі гуси об мури тюремні кличуть мовчазно наче б чули татуйовані кобри […]...

БАЛЯДА ПРО ОПРИШКОВУ ЛЮБКУ – Не вдивляйся довго в річку, Затуманитись може голівка. – Обертаю це люстро прозоре У шалену крутіж чорнозору! Навіжена, в […]...

БАЛЯДА ПРО КОРОТКОЗОРЕ ЕЛЬДОРАДО В далекі моря пішли кораблі з людьми, що набридли своїй землі. А людям набридла своя земля, набридла людям ласка короля, […]...

БАЛЯДА ПРО ЛЮЛЬКУ Перепій на Січі – козаків не збудити Ні дротянкою чорную, ні вогнем гаківниць, Тільки хитрий Підкова, пан отаман сердитий, Люто […]...

БАЛЯДА ПРО ОСТАТОЧНО КОРОТКОЗОРЕ ЕЛЬДОРАДО В нудний океан пішов корабель з людьми, що втекли від своїх земель. Бо власна земля – холодна й німа, бо […]...

ЯБЛУНЯ НА ГОРІ Над кручею, за садом, на горі Розквітла яблуня. Іди, тебе немає. Здалека злото котять дзвонарі, І вітер тихо квіти коливає. […]...

САД Ніч уляглася в саду. Не ворушиться. Сині коси розпустила По землі – Сині птахи у головах сіли, Заколисують. Тихо. Сидимо […]...

ПЕРЕСЕЛЕННЯ ПРИРОДИ Одцвіли кульбаби-зорі, шелестять вітри вусаті. На простори неозорі мчать кульбабині десанти. Рік минає, вік минає, а земля цвіте і родить. […]...

“В саду засніжене гілля…” В саду засніжене гілля, І світло у вікні. За садом – стежка у поля По білій цілині. І тільки віти […]...

БАЛЯДА ПРО ЩОГЛУ Ту щоглу на каравелі, Що не давалася бурі, Вихор хотів упокорити. Дороговказ рибалкам, Де жевріла пристань, Як вихор верхи на […]...

БАЛЯДА ПРО ЧАКА Палить сонце сокир, Хмара в кущах шелестить. Туди вона бігла, Віття за стан ловило, Вітер гнав – не догнав. З’явився […]...

БАЛЯДА ПРО ВІТЕР І ДОЩ Вітер, що в яворовій чуприні Моргав крізь сон, Аж явір скрипів старими скрипками, Ковтнув із просоння усмішку дівочу, (Блискавицю, а […]...

БАЛЯДА ПРО ТРИ ДОЛІ Т. Б. Молода сиділа ошатна, ніби ікона. Скрипнула хвіртка, ввійшли три дівчини: Біла Доля, сіра Доля, чорна Доля. “Ми несемо […]...

БАЛЯДА ПРО УПИРЯ Шукайте упиря з хлібними зубами! Не минайте обличчя ангела! Доля дівоча – журавлині ключі І розтоптана журавлина. Дівчина між корінням […]...

КАРПАТСЬКА БАЛЯДА Олені Багато юносте! Щедрими Втіхами доля гостила. Ми не питали, що далі За молодою межею. Об скелі дзвеніли комети, Одна […]...

БАЛЯДА ПРО ДАФНУ, ЩО СТАЛА БУЗКОМ Л. К. Мої стежки просякнули землю: Я стала. Мова синицею відлетіла. Засліпило золотобанне свято. За мною шаліло сонце З руками […]...

БАБУНИН ДОЩ Бабунин дощ, на климці цяпота, І стежка в яблуках вже стежкояблуката, З котяри – іскри! З м’яти – чамрота! Пускає […]...

БАЛЯДА ПРО ЖІНКУ В ЧЕРВОНОМУ Ішла жінка в червоному Жалами диких кропив. Висохла поруч криниця, Небо гарчало собакою За тином, що шкірив зуби: Ганчірка дороги […]...

БАЛЯДА ПРО АПОКАЛІПТИЧНОГО КОНЯ І. С. Таємно тліє Зловіща злуда: Трухлявий корінь, Вогонь з дупла. Він – незагнузданий – Здригнувсь, підвівся: Вулькани в сонце, […]...

БАЛЯДА ПРО ФІГОВЕ ДЕРЕВО “Я – біблійне фігове дерево, Що не вродило плодів. Не гойдаю на своїм тілі М’якости листя, як інші, Не опірююсь […]...

БАЛЯДА ПРО КАРПОВИХ КОРОЛІВ Зорі з пом’ятої сухозлітки Гріють лавочку в оранжерії, Де обнялись королівна і Кер. Гудуть без дротів телефони, Від вуха до […]...

БАЛЯДА ПРО КАЇНА І АВЕЛЯ Виє скитський недобрий вітер, Кані мережать льон неба. “Будь проклятий, брате, через жовту гадюку, Що в’ється з моєї данини, Коли […]...

БАЛЯДА ПРО ХЛОПЧИКА, ЩО ПІШОВ У ПРАЛІС Ай, малий хлопче, не йди У праліс шукати іграшок, Коралівка тобі не сестра, Не брат тобі чад диких квітів. Ще […]...

БАЛЯДА ПРО СВЯТУ КЕКИЛІЮ Півні над ранок: “Братки на шибах! Братки на шибах! Янгол в киреї? Зірка з вертепу? Чиї то руки Білі лебідки, […]...

БАЛЯДА ПРО ВІЧНУ НАРЕЧЕНУ Вона лежала з печаттю місяця на устах, Доки сонце не кинуло в шибу оранжеву рукавицю І затріпав крильми полонений півень […]...

БАЛЯДА ПРО ДІВЧИНУ-ОСІНЬ Він зустрів її серед кладки : Дзвоном гула ріка, злітали соняшні чайки. “Дівчино, ти – з чужого села, Не вірю, […]...

БАЛЯДА ПРО БАРОККОВОГО АНГЕЛА Ангел ховався в віялах крил; Шелевіючи смальтою шат, Носив у куточку губ Рожеву, засушену квітку З дитячого молитовника. Оселившися над […]...

БАЛЯДА ПРО МЕХІКАНСЬКИЙ СВІЧНИК Мехіканський свічник як цинії, Мехіканське дерево долі, Що дають нареченій на віно. Я бачу: ти хлопчик дрібний, Ластів’яче у горлі […]...

БАЛЯДА ПРО РОЗШУК ПОЕТА Сірий будинок із рядом безіменних дзвінків. Натискаю одну за одною ці нагнітки зеленого ранку. Відгукується жінка в папільотках і десятихвилинній […]...

БАЛЯДА ПРО СВЯТОГО ОСТАПА (Триптих) Ліворуч крехотом граків Громи в драбинястому возі. З дурманом степу на гриві Прилетів тарпан неосідланий, Копитами карбував півмісяці На […]...

БАЛЯДА ПРО НІМИЙ ВІТРЯК (Aeriesville Shrine) На льоново-небесних листах Літаки пишуть знак вічности. З гірського ребра дзюрчить джерело. Іскриться узбіччя доріг Мокрими марказитами. В […]...

ЗАХОДИТЬ СОНЦЕ Праворуч – сонце і пожежі! Палають гір високих вежі, Палають хвилі вогняні, І хмари в димі і огні. Ліворуч – […]...

ПОДОРОЖНІЙ В дорозі в настольне місто з хребтами мостів ребрастих, в місто безвісте, без вістер у вітру гучних тавернах, без цвинтарів, […]...

Related posts: