Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БАЛЯДА ПРО НІМИЙ ВІТРЯК

(Aeriesville Shrine)

На льоново-небесних листах
Літаки пишуть знак вічности.
З гірського ребра дзюрчить джерело.
Іскриться узбіччя доріг
Мокрими марказитами.
В шестируких велетнів, угорі
Сваряться сизі дроти.
Калюжі відгукуються в сонцю гонгами.
Самотній вітряк на мигах
Передає мені якусь вістку,
Промовчану в усній словесності.

Проростає крізь мене волосся лісів,
Пробивають паростки шкіру.
Самотній вітряк на мигах
Кричить мені свою вістку
З країни пружних мостів
У перескоках через безодні.
Ожинників хижі кігті
Забрали мене в ясир,
Коли дароносицю сонця
Підносять свячені горби.

Я знаю холодний вогонь
У неповторних зіницях,
І голубі ватри світанків,
І тіла в самоцвітах роси
Серед пригорщів щедрих долин.
Тільки не розгадаю вісток
Мудрого вітряка,
Колесованого на обрії,
Коли дозріває знак вічности
На льоново-небесних листах.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)


БАЛЯДА ПРО НІМИЙ ВІТРЯК - ВІРА ВОВК