Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“І лиш темна тінь, горіха тінь прозора…”

І липи темна тінь, горіха тінь прозора…
В мені озвалася сріблясто-голубим,
Коли учора, вчора-ізвечора
На сизім вогнищі дрімав між нами дим,
І шептливі руки говорили
До рук моїх в солонім забутті,
І говорило поле, і могили,
І я казав собі у темноті:

Не назову тебе. Хоч знаю,
Що прийде час і назову.
І від Дунаю до Дунаю,
На верховині, на низу
Я назову тебе. Я знаю.

Півслова правди дорогої,
Півслова сонця уночі –
І слово правди дорогої,
І слово сонця уночі!

Цим словом схоплений, знутруєш
Своє життя і всіх – до дна.
Повір мені, ти чуєш, чуєш,
Моя дружино і жона?

1964

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


“І лиш темна тінь, горіха тінь прозора…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА