Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВІТРЯК

На обрії старий вітряк
Здіймає в небо крила.
Злетіти хоче, неборак, –
Піднятися несила.

По груди в травах і житах
Судилося стояти.
А мріялось, неначе птах,
У небесах витати.

І не його у тім вина,
Що доля невмолима.
У нього місія земна,
Хоч крила за плечима.

Над ним курличуть журавлі,
Пливуть хмарин вітрила.
І важко жити на землі
Усім, хто має крила.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ВІТРЯК - ЛУКІВ МИКОЛА