Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БАЛЯДА ПРО КАРПОВИХ КОРОЛІВ

Зорі з пом’ятої сухозлітки
Гріють лавочку в оранжерії,
Де обнялись королівна і Кер.
Гудуть без дротів телефони,
Від вуха до вуха пучнявіє вістка,
При троні роззявивши рота,
Вахлюють над зомлілою королевою
Віялом штавсоперим,
Король протинає бардами поглядів
Свою безсоромну доньку,
Яка понастромлювала гнилиці
На зубату корону Піка.
Прошила брошкою колесо Трефа
У вишиванім велосипеді,
Ще й на карих очах самоцвітного Кара
Бігала за метеликом
Разом із Кером, тим баламутом,
Вдягненим у порожні кишені,
Тоді, коли націю потрясають
Самі історичні нещастя.

Принцесу замуровано у вежу,
Кера розтято навпіл,
Пік, Каро і Треф засіли з господарем
До пожиточного преферанса.
Тільки що завжди їм бракувала
Якась найважливіша карта.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


БАЛЯДА ПРО КАРПОВИХ КОРОЛІВ - ВІРА ВОВК