БАЛЯДА ПРО СВЯТУ КЕКИЛІЮ
Півні над ранок:
“Братки на шибах!
Братки на шибах!
Янгол в киреї?
Зірка з вертепу?
Чиї то руки
Білі лебідки,
Чиї то пальці
Шовкові звуки:
Кекилія, алилуя!”
Послухайте діву, яка пише
На струнах небесну відповідь!
Ключем дитячого погляду
Вона розімкне вам душу.
– “Що може бути за відповідь,
Як не смертельне вогнище?”
(“І цівкою кров виноградна
Текла з кивотної чаші.
Вино причасне не звогчило
Уст, що шептали вороже).
Ще зночі дика сваволя
Розбила надхненні струни:
– “Хай діва-черниця заграє,
Оберне камінь на серце”.
Церква розплющила очі,
Бровами луки знялися,
Розкинули смолоскипи
Крила вогнів на мури,
І блискавками заграли
Складки різьблених статуй.
Тихо відкрила Кекилія
Розхитане віко скрині:
Струн не було в клявікорді,
Щоб говорити про Бога.
Кекилія доторкнулася
Безструнного інструмента,
З горла янгелів чистих
Добула веселку тонів.
Більмаві шиби собору
Розквітли в багаті братки:
Ніколи не слухали стіни
Такої вселенської пісні.
І всі навколішках чули,
Славили Бога одного:
– “Вселенний у кришечці хліба,
Рожденний від Діви Марії,
Алилуя!”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)