Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



КАКТУС

Пахучу люльку білу кактус запалив.
І як дим, чадний дух розливається
(Хата ним напувається –
з ночі голова як свинцем наливається),
І пилок жовтий, як попіл,
з квітки-люльки на стіл осипається.
Неприступник оцей колючий
з непроглядної серцевини,
як із глибин африканських,
випускає довгу пахучу квітку,
що дихає далеким насиченим запахом
душної савани.


КАКТУС - БАБІЙ СТЕПАН