Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА

Це містечко… таке собі –
провінційне, як тисячі… та
в нім глибини, коріння,
золочена висота.
Є згадати про що,
є про кого розмову вести
довгу, довгу –
з похмурих глибин
до піднесеної висоти:
Академія, давній собор –
двоє вогнищ отих,
що скликають сюди,
ваблять полум’ям бань золотих –
до свого джерела, до коріння свого,
до крила…
Де букварик малий – наша книга свята,
наче щит,
заступив нас од зла.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА - БАБІЙ СТЕПАН
«